Неймовірно, але черкаські краєзнавці, котрі вели розкопки у кургані біля села Нетеребка Корсунь–Шевченківського району, таки досягли результату. І це при тому, що курган чорні археологи вже давно «просвердлили» буровими установками з усіх боків і на різну глибину. За словами завідуючої відділом археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап, курган грабували двічі: перший раз у глибокій древності, швидше за все, відразу після поховання, другий — приблизно два роки тому.
«Золоті прикраси пролежали у землі більше 2 тисяч років, і просто дивина, що їх не виявили чорні археологи. На глибині більше трьох метрів ми протягом кількох днів знайшли розправлену золоту гривну (на зразок нашийного браслета) довжиною 55 см і вагою 180 грамів і налобну прикрасу — золоту пластину із рельєфним зображенням крилатих грифонів шириною 8 см», — розповіла «УМ» Лариса Григорівна, котра теж брала участь у розкопках. Жінка каже, на Черкащині й раніше траплялися золоті знахідки, але саме такі вона бачить у своєму житті вперше і «навряд чи коли таке щастя трапиться ще».
Знайдені прикраси виготовлені з золота високої проби. Археологи порівняли їх із сучасним золотом і стверджують, що древні прикраси мають жовтий колір, а теперішні — з червонуватим відтінком. Першу прикрасу знайшли у тій частині кургану, куди чорні археологи не докопалися буквально кілька сантиметрів. Друга була замаскована неподалік від скелета дитини у ямці розміром з тенісний м’ячик і присипана глиною. Лариса Сиволап каже, що таке золото скіфи частіше за все вимінювали на пшеницю у греків, коли торгували з ними. Скіфські прикраси залишаться у фондах Черкаського краєзнавчого музею. Про їхню вартість науковці зможуть повідомити тільки після детального дослідження.
А організували продуктивну експедицію Світлана Бессонова, старший науковий співробітник з Інституту археології НАНУ, відома у Європі спеціаліст із дослідження скіфських пам’яток та старший викладач історичного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Михайло Сиволап. На розкопках працювали студенти історичного факультету цього вишу. Профінансував розкопки депутат Черкаської обласної ради Петро Євич.