Мiнiстру охорони здоров’я України
Анiщенку О. В.,
головному фтизiатру України,
академiку Фещенку Ю. І.
Шановнi Олександре Володимировичу та Юрiю Івановичу!
Звертаюся до вас не тільки як депутат, а й як працюючий лікар, який понад 48 років свого професійного життя віддав боротьбі з туберкульозом.
Інформую вас, що ще до епідемії туберкульозу в Україні в 1989 році Чернігівська область умовно була поділена на 4 регіони з організації надання своєчасної спеціалізованої (протитуберкульозної) допомоги другого рівня якості. Бахмацький, Ніжинський і Прилуцький тубдиспансери стали наближеними до сільських мешканців опорними пунктами — центрами протитуберкульозної допомоги Чернігівського облтубдиспансеру.
Ці регіональні диспансери другого рівня мали спеціалізовані клініко–діагностичні лабораторії з посівними бактеріологічними пунктами, рентгенкабінети з томографами, спецавтотранспорт для перевезення заразних туберкульозних хворих і таке інше. Але теперішній головний лікар Чернігівського облтубдиспансеру Валерій Дубров за останні роки своєї каденції проявив себе як заповзятий руйнівник мережі протитуберкульозних закладів, скоротивши там фахівців. І це в період епідемії туберкульозу, яка невпинно прогресує і набуває загрозливих масштабів, поєднуючись iз ВІЛ–інфекцією та наркоманією, коли смертність від туберкульозу в Україні у 20 разів вища, ніж у країнах Європейського Союзу...
П’ять років тому пан Дубров ліквідував стаціонарне відділення у Ніжинському тубдиспансері, а з 1 липня 2011 року за його сценарієм «оптимізовано» (а насправді ліквідовано) системоутворююче, базове, основне відділення Бахмацького тубдиспансеру — диспансерне, фахівці якого здійснювали своєчасну діагностику туберкульозу і диференціальну діагностику інших захворювань, зокрема і раку. До моменту ліквідації клінічний лаборант диспансерного відділення довиявляв більше 30 випадків заразних і малозаразних форм туберкульозу, а лікар–рентгенолог (особисто я) — до двадцяти випадків недовиявленого туберкульозу і раку легень. І це окрім сотень випадків іншої патології...
Тепер, пiсля ліквідації диспансерного відділення Бахмацького тубдиспансеру, недовиявлятимуться десятки заразних туберкульозних хворих методом мікроскопії мазка і зовсім не виявлятимуться малозаразні туберкульозні хворі культуральним методом. Крім того, зі скороченням 0,5 ставки посади лікаря–рентгенолога погіршиться і якість рентгенологічних обстежень амбулаторних пацієнтів, які звертаються як до лікарів–фтизіатрів, так і до лікарів загальної медичної мережі в регіоні. Не виконуватиметься рекомендація МОЗ України: «...для запобігання діагностичним помилкам, при оцінці знімків доцільно застосовувати подвійну незалежну (двома лікарями) розшифровку плівки...»
І як запобігти помилкам при розшифровці флюороплівки, рентгенологічних знімків без лікаря–рентгенолога спеціалізованого рентгенкабінету з томографом диспансерного відділення Бахмацького тубдиспансеру (ІІ рівень надання протитуберкульозної допомоги) у східному регіоні Чернігівської області?!
Узагалі зловмисно знижено рівень якості протитуберкульозної допомоги з II (другого) до І (першого) тепер тотально — в регiонi обслуговування Бахмацького міжрайонного протитуберкульозного диспансеру залишилися лише тубкабінети (перший рівень надання протитуберкульозної допомоги). Тобто протитуберкульозна робота та допомога в трьох аграрних районах Чернігівщини нині має пасивний, кабінетний, знезброєний характер — без допомоги регіонального організатора охорони здоров’я у фтизіатричній службі, без наближених спеціалізованих лабораторій і рентгенкабінету тощо. Фактично райфтизіатри в регіоні залишилися наодинці та покинуті напризволяще, як і їхнi пацієнти...
Тепер сотні пацієнтів, щоб встановити або підтвердити діагноз туберкульозу, для диференціальної діагностики інших захворювань органів грудної порожнини, для періодичного клініко–рентгенологічного контролю за ефективністю лікування контингентів туберкульозних хворих тощо будуть вимушені добиратися у диспансерне відділення Чернігівського облтубдиспансеру, страждаючи і матеріально, і фізично, і психічно. А заразні туберкульозні хворі, в тому числі з мультирезистентним туберкульозом, ще й заражатимуть усіх оточуючих у чергах та в інших місцях контакту, оскільки і спецавтотранспорт колишнього диспансерного відділення тепер їм не надають.
І куди лікар–фтизіатр подінеться, коли до нього на прийом прийде така нещасна людина, що страждає на заразну форму туберкульозу? Прийде хворий за посильним листком на МСЕК або за направленням у лабораторію чи рентгенкабінет поліклінічного відділення ЦРЛ — і що? Цій людині доведеться ще й на другий або на третій день знову йти в поліклініку ЦРЛ по результати аналізів і рентгенівськi висновки, і вона вимушена буде знову стояти в чергах і чекати невідомо скільки. Крім того, ця нещасна людина заражатиме і медичних працівників поліклінічного відділення Бахмацької центральної районної лікарні. Або ж таким пацієнтам необхідно буде стояти і під дверима комісії ЛКК (лікувально–консультативної комісії), щоб підписати лікарняний лист...
Тепер епідемія туберкульозу ще потужніше вдарить по селянах, серед яких реальний рівень захворюваності на туберкульоз і без того втричі вищий, ніж серед мешканців міст. Сьогодні епідемія туберкульозу поширюється не лише від злиденного життя багатьох людей, а й від браку належного медичного нагляду!
Ось чому при здійсненні реформування охорони здоров’я в період епідемії туберкульозу необхідно вдосконалювати роль регіональних протитуберкульозних диспансерів (другого рівня надання допомоги). Необхідно організувати на базі існуючих протитуберкульозних диспансерів «окружних диспансерів», оскільки вони входитимуть до «госпітальних округів», коли, як–то на Чернігівщині, 3—5 віддалених сільських адміністративних районів об’єднуватимуться для надання медичної допомоги в один госпітальний округ. Тоді дійсно ця реформа в медичній галузі буде проведена в інтересах людей.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
