Таке рішення позавчора пізно ввечері виніс суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко, якого в обласному центрі вже охрестили «другим Кірєєвим», — адже перед цим він уже ухвалював рішення про заборону громадських приймалень депутатів від ВО «Батьківщина» на площі Леніна, мотивуючи це міркуваннями «національної безпеки та загрози громадському порядку».
Тепер же йшлося про подану до міської ради заявку — знову «тимошенківцями» — про проведення 18 серпня мирних зборів громадян із нагоди 20–річчя Незалежності України на тій самій площі Леніна. Міська рада оскаржила це у позовній заяві до окружного адмінсуду, і знову з міркувань «загрози національній безпеці та громадському правопорядку».
У ході судового засідання представник позивача так і не зміг пояснити, яку загрозу національній безпеці можуть нести мирні збори громадян з нагоди ювілею Незалежності. Його аргументація викликала гомеричний сміх присутніх у залі суду: «Як я можу надати докази на майбутнє?» Не змогла людина від міськради пояснити й те, чому міська влада не вимагала ніяких заборон на проведення на цій же площі значно масовіших зібрань, ініційованих Партією регіонів, та ще й за участі військових зі зброєю, 1 травня, 9 травня, 22 червня, а також організаторам мітингу на захист тварин, запланованого на сьогодні.
Геть збентежений суддя Рищенко зажадав якихось додаткових документів щодо «загроз національній безпеці». І хоча чогось переконливого так і не дочекався, тільки на четвертий день (замість трьох, відведених на розгляд адміністративних справ за законом) «вистраждав» рішення про те, що збори громадян з нагоди 20–річчя Незалежності України на площі Леніна забороняються.
Проте навряд чи таким рішенням вичерпано проблему. Адже саме 18 серпня мали вперше дружно вийти на люди демократичні сили, що об’єдналися у Комітеті опору диктатурі (до нього на Дніпропетровщині ввійшли вже понад 20 партій та громадських організацій). І саме заборону, хай і за рішенням керованого суду, вони вважають яскравим проявом диктатури, проти якої вирішили боротися.
Іван ПЕТРЕНКО