П’ятірки з мінусом і плюсом

В один час — із 8–го по 14 серпня, але в різних містах — Вінниці й Познані — відбулися чоловічі та жіночі чемпіонати Європи з хокею на траві в дивізіоні II. У обох турнірах брали участь українські збірні і завершили змагання з однаковим результатом. Наші дівчата під орудою Світлани Макаєвої та чоловіки під керівництвом Павла Мазура фінішували п’ятими. Цей результат хоч і не підвищив жодну з команд у класі, проте дав обом збірним можливість зіграти у кваліфікаційному олімпійському турнірі. Відзначимо, що наші «літні» хокеїсти та хокеїстки — єдині представники вітчизняних командних видів спорту, які зберігають шанси на поїздку до Лондона–2012. А перші місця і підвищення в класі заробили збірна Шотландії у жінок і Чехії — у чоловіків.

Жінки: було, та загуло

Не так давно «синьо–жовта» жіноча збірна гриміла на весь світ своїми міжнародними успіхами, проте нині команда Макаєвої змушена вирішувати завдання значно скромніші. Залишивши чотири роки тому еліту континентального хокею, українки опинилися у в’язкому болоті другого дивізіону, звідки не знайшли виходу вдруге поспіль. «Перед стартом чемпіонату ми планували поборотися за потрапляння до елітного дивізіону, — каже в коментарі «УМ» головний тренер жіночої збірної. — Але, з огляду на низький рівень вітчизняного хокею на траві, брак фінансування та стрімкий прогрес наших опоненток, виконати завдання не вдалося».

За словами Світлани Миколаївни, перед європейською першістю дівчата–збірниці не провели жодного тренувального збору, не взяли участі в жодному турнірі. «Гроші нам виділили лише на поїздку до Познані, — скаржиться пані Макаєва. — Завдяки підтримці ХК «Сумчанка» у червні ми зіграли кілька матчів зі збірною Італії, але решту часу напередодні чемпіонату сиділи в Сумах, де на нестандартному, менших розмірів, полі варилися у власному соку. Тож свій рівень ми знали, а уявлення про силу суперниць не мали».

Як показав турнір у Польщі, ті суперниці, яких українки раніше перемагали однією лівою, підросли і змужніли. «Ми вважали, що головним фаворитом будуть шотландки, але виявилося, що всі команди рівні, за винятком Швейцарії (українки розбили аутсайдерів із найбільшим рахунком на турнірі — 10:2)», — каже Світлана Макаєва. Та й росіянкам, від яких наші співвітчизниці зазнали єдиної поразки на турнірі, за свідченнями головного тренера, українки раніше не програвали. «Не вистачило командної злагодженості», — пояснює наставниця причину поразки збірній Росії на груповому етапі.

Добре, що у збірній є старожили–ветерани, які пам’ятають смак перемог над європейськими грандами. Завдяки одній із них — капітану команди Марині Виноградовій — українки оформили такий необхідний результат для потрапляння до олімпійського відбору. За п’ять хвилин до фінального свистка Марина зрівняла рахунок у матчі з полячками.

Чоловіки: поступовий шлях нагору

На відміну від жіночого колективу, де панує розчарування, наша чоловіча збірна після завершення домашнього ЧЄ дивиться в майбутнє зі стриманим оптимізмом, адже хлопці досягли найвищого успіху у своїй історії. «У 2005 та 2009 роках ми ставали чемпіонами у третьому дивізіоні, тепер же ми п’яті у другому. А головне, ми вибороли право позмагатися за олімпійські ліцензії. І це було наше першочергове завдання на турнір», — розповідає наставник національної команди Павло Мазур.

За його словами, ніхто не ставив завдання будь–що потрапити до еліти. Хоча, без сумніву, на домашньому турнірі хлопці хотіли виграти медалі. Але завадила суддівська помилка. «У поєдинку з австрійцями арбітри не зарахували чистий м’яч. Після завершення матчу й перегляду відеоповторів ми отримали офіційне вибачення від головного судді гри та директора турніру, однак результат (українці поступилися 2:3) від цього не змінився. У матчі робилося все, аби ми не потрапили до півфіналу», — констатує Павло Михайлович.

Уперше позмагатися в олімпійському кваліфікаційному турнірі наші чоловіки зможуть на початку наступного року.