2004. Помаранчева революція, «Золотий м’яч» та «Дикі танці». Частина 2

17.08.2011

ІНШІ ТЕМИ РОКУ

«Дикі танці»: шторм на Босфорі»

«Ми підкорили Європу щирістю», — заявила українська співачка Руслана Лижичко, перемігши у Стамбулі на пісенному конкурсі «Євробачення–2004» із піснею Wild Dances. Запальна українка набрала 280 балів, на 17 очок випередивши представника Сербії й Чорногорії.

Щойно Руслана повернулася в Україну, Прем’єр Янукович з міркувань піару призначив її своїм радником.

«Генерал — майор: шпигунський «карнавал» у Берліні»

Генерал розвідки, офіцер безпеки посольства України у ФРН Валерій Кравченко прийшов на радіо «Німецька хвиля», щоб обвинуватити керівництво держави та СБУ в організації стеження за українською опозицією за кордоном. Це сталося напередодні візиту до Берліну Президента Леоніда Кучми і спричинило широкий розголос в Україні та Європі.

«Заява Кравченка засвідчує, що Микола Мельниченко — не один. Влада мусить розуміти, що «майорів» на всіх вистачить. І все таємне рано чи пізно стане явним», — сказав у коментарі «УМ» нардеп Юрій Луценко.

Аби розслідувати «Берлінгейт», до столиці ФРН разом із кількома колегами з інших опозиційних видань прибув спецкор «УМ» Дмитро Лиховій, який узяв розлогі інтерв’ю у генерала Кравченка та майора Мельниченка. Призвідник першого «касетного скандалу» тоді теж перебував у Берліні, аби подратувати Кучму під час його офіційного візиту.

При цьому генерал Кравченко відмовився перетинатися з майором Мельниченком, але розповів про численні незаконні розпорядження керівників СБУ працівникам посольства.

У ті лютневі дні в Берліні, окрім українського «шпигунського скандалу», вирував щорічний карнавал.

У жовтні Кравченко наважився повернутися в Україну й потрапив за ґрати. Колеги з СБУ обвинуватили його у дезертирстві, відмові від виконання наказу та передачі відомостей, які становлять конфіденційну інформацію.

«Віктор проти Віктора: Ю. судиться з Я.»

Лідер «Нашої України» 28 січня подав на Кабінет Міністрів позов до Печерського районного суду, вимагаючи скасувати урядову постанову, якою кабінет Януковича незаконно знизив показник середньої зарплати за 2002 рік — із 376 до 306 грн.

«Вулична демократія українського письменства»

Спроба перевороту, інспірована адміністрацією Президента Кучми у Спілці письменників України, не вдалася. Четвертий з’їзд НСПУ, що відбувся перед Будинком спілки на вулиці Банковій, підніманням 943 мандатів підтвердив повноваження голови організації, нардепа Володимира Яворівського. Опозиційно налаштоване письменство відкинуло спроби Медведчука і Ко нав’язати спілці «ручного» керівника — Наталю Околітенко. (Її перед цим обирало нелегітимне зібрання, назване з’їздом, що відбулося в Пущі–Озерній; а потім Банкова намагалася легітимізувати це рішення через суди).

«Штати проти Лазаренка»

У березні в Каліфорнії почався суд у справі Павла Лазаренка. З екс–Прем’єр–міністра України зняли половину обвинувачень, але залишили відмивання грошей та здирництво, використання службового становища з метою власного збагачення через шахрайства. Аж 2006 року Лазаренкові присудили 9–річний термін ув’язнення; згодом скоротили його на 11 місяців.

«Ще не вмерла й «не згінєла»

30 березня президенти Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відкрили Рік Польщі в Україні. Подія була спаплюжена урядовою кризою в Польщі, де уряд Лєшека Міллера пішов у відставку внаслідок розколу у правлячій партії соціал–демократів.

«Прописка померла, хай живе реєстрація!»

Із січня паспорти більше не штампують позначкою «прописаний». Українці отримали «свободу жити, де хочуть», але прибувши на нове місце проживання, зобов’язані протягом десяти днів зареєструватися.

«Той же долар, лише в профіль»

На восьмому році існування гривня отримала своє графічне позначення: дві горизонтальні лінії на маленькій писаній літері «г». Таким був підсумок конкурсу, проведеного НБУ.

«Медведчук організував «обстріл» Сороса»

31 березня група хуліганів із партії «Братство» Дмитра Корчинського закидала пакетами з майонезом американського фінансиста й мецената Джорджа Сороса, який прибув до Києва на форум «Права людини і чесні вибори». З огляду на підпорядкування пана Корчинського — ведучого пропагандистської програми «Проте» на каналі «1+1» — голові адміністрації Президента, ЗМІ зробили висновок, що напад організував Віктор Медведчук. Сорос — спонсор громадянського суспільства в Україні — напередодні сам обвинуватив Медведчука в перешкоджанні його візиту до України.

«Запорізька артилерійська січ»

За три дні до Дня Перемоги почали лунати залпи зовсім не святкового салюту біля села Новобогданівка в Мелітопольському районі Запорізької області. Внаслідок пожежі та масового підривання боєприпасів на артилерійських складах Міноборони осколки розліталися в радіусі 5 км. Унаслідок чотириденної канонади загинуло п’ятеро людей, 15 сіл було відселено.

У наступні роки Новобогданівка вибухатиме ще двічі, але вже в менших масштабах. Винних у першому НП — командира військової частини Лілова та солдата–строковика Селіна — у 2008 році засудили до 6 років позбавлення волі.

«Пенсія для Кучми»

Одержавши в січні першу «підвищену» пенсію — на 3–5 гривень більшу від попередньої, багато хто з читачів «УМ» вирішив повернути ці гроші Президентові України. Газета підтримала акцію з переказування «п’ятірок» на адресу Банкової.

«Суд над судом»

9 лютого скоєно теракт у Дарницькому райсуді Києва. Внаслідок вибуху, вочевидь влаштованого в інтересах підсудних, поранення отримали 11 осіб.

Верховна Рада стала Переяславською

20 квітня ВР ратифікувала 265 голосами угоду про створення ЄЕП.

«Рибкінські котлети по–київськи»

Каламутна історія сталася в лютому з Іваном Рибкіним, кандидатом на пост президента Росії: екс–спікер Держдуми, колишній голова Радбезу РФ загадково зник. А невдовзі сплив у Києві. Із плутаних свідчень російського політика виходило, що в Україну він потрапив не при свідомості; тут йому показали відеозапис із «жахливими» діями, які його компрометували. Також з’ясувалося, що в Києві Рибкін зустрічався з «нашоукраїнцем» Жванією.

Версіями подій навколо Рибкіна — ставленика Березовського — було «викрадення» та «намір убити, аби створити провокацію напередодні виборів».

Рибкін знявся з балотування. А президентом 14 березня було переобрано Путіна (71,3% голосів).

«Чорна шахта не вугіллям»

Вибух на шахті «Краснолиманська» в місті Родінське на Донеччині 19 липня забрав життя 37 гірників.

«Крізь туман — на Росію»

17 грудня відбувся довгоочікуваний перший політ нового досягнення українського авіапрому — пасажирського літака Ан–148.

«Троєщина в крові»

20 серпня на Троєщинському ринку в Києві вибухнули пристрої, начинені цвяхами й шурупами. Загинула прибиральниця ринку. Після цього найбільший ринок столиці на деякий час закрили; його працівники заблокували рух транспорту ледве не в половині міста, вимагаючи повернути їм роботу.

Теракт отримав політичне забарвлення: влада «прив’язала» вибухи до членів Української народної партії та працівника «5–го каналу». Керівники столичної міліції Міленін та Опанасенко продемонстрували відеозапис, на якому студент–терорист Олександр Пастух пояснив мотив теракту «бажанням повалити державний лад». Представники УНП порівняли вибухи на Троєщині із «підпалом рейхстагу по–українськи». Згодом суд першої інстанції присудив підривникам по 14 років позбавлення волі.

«Хорошковському нехороше»

У січні міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський так і не вийшов із святкової відпустки, подавши у відставку через тиск на нього з боку першого віце–прем’єр–міністра, міністра фінансів Миколи Азарова. Правління останнього називали «азаровщина».

Цей, а також інші кадрові укази Президент Леонід Кучма завізував на німецькому курорті в Баден–Бадені, де відпочивав за державний кошт із численним чиновницьким почтом.

Тим часом в Україні гуляли чутки про те, ніби Кучма вже помер.

«Депутати в ополонці»

Цього року Віктор Ющенко приніс у політику традицію купатися на Водохреще. На першій шпальті «УМ» — велике фото із лідером «Нашої України» в крижаній купелі.

 

СПОРТ

Свято Андрія

Футболіст Андрій Шевченко у грудні здобув перший «Золотий м’яч» незалежної України — французьке видання «Франс футбол» назвало Шеву найкращим гравцем у Європі. За результатом опитування українець у трійці «призерів» випередив португальця Деку та бразильця Роналдіньйо.

Цього року у складі «Мілана» Шевченко став чемпіоном Італії та першим бомбардиром Серії А, забивши 24 м’ячі.

У списку кращих футболістів світу ФІФА поставила Шеву на третє місце (після Роналдіньйо і француза Анрі).

«Пояс вірності меті»

24 квітня, перемігши технічним нокаутом у 8–му раунді південноафриканця Корі Сандерса, Віталій Кличко став першим білим чемпіоном світу з боксу за найпрестижнішою професіональною версією — WBC. Бій відбувся в лос–анджелеському «Степлз центрі», де рік тому Віталій поступився знаменитому Ленноксу Льюїсу.

11 грудня Кличко захистив чемпіонський титул у бою проти Денні Уїльямса, прикріпивши до боксерських трусів помаранчеву хустку.

В останній день року Президент Кучма підписав укази про відзначення Андрія Шевченка та Віталія Кличка званнями Герой України.

«Кубок Стенлі на Хрещатику»

Уперше громадянин України став володарем найпрестижнішого клубного трофею у хокейному світі: нападник Руслан Федотенко у складі «Тампи–Бей» тріумфував у фіналі Кубка Стенлі. При цьому у вирішальному — сьомому — матчі серії проти «Калгарі», який «Блискавки» виграли з рахунком 2:1, колишній киянин закинув обидві шайби.

Як Яна мільйонеркою стала

Афінська олімпіада–2004 стала піаром для голови НОК України, яким тоді був Прем’єр–міністр Янукович. Як і на попередніх Іграх, збірна України здобула 23 медалі, але з них золотих значно більше — 9 проти 3.

Героїня Олімпіади — плавчиня Яна Клочкова. Вона знову виграла два «золота» й відтак стала чотириразовою олімпійською чемпіонкою. Окрім 100 тисяч доларів від уряду за кожну медаль найвищої проби, харків’янка отримала від Президента звання Героя України.

Першою в історії командою України з ігрових видів спорту, якій підкорився олімпійський п’єдестал, стала жіноча збірна гандболісток. У загальному заліку Україна посіла високе 12–те місце.

Згодом з’ясувалося, що уряд має суттєві проблеми з виплатою несподівано великих преміальних.

«Сказали «топ» — і перескочили»

Волейболісти харківського «Локомотива» привезли в Україну перший волейбольний євротрофей в історії незалежної України — Кубок топ–команд. У фінальному матчі в Інсбруці команда Південної залізниці обіграла румунський «Дельтаконс» — 3:1.

  • Анатолiй Александров: Чорнобиль приголомшив мене

    У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>

  • Атомний феномен забуття

    Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>

  • Трофеї Кобзаря

    Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>

  • Жіночі обличчя Майдану

    Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>

  • Незламний спротив

    «Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>

  • 94 дні Гідності

    «Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>