За парканами міста не видно

Центр Черкас нині має непрезентабельний вигляд. На головному бульварі імені Тараса Шевченка, в межах трьох сусідніх кварталів, — три високі паркани. Тинами обгороджено площі біля Будинку торгівлі, навпроти облдержадміністрації та за драмтеатром. За тими парканами розбудовують місто. Черкащани не проти, щоб кращали рідні вулиці, головне, кажуть, аби не були вони майданом для архітектурних експериментів. І такі побоювання небезпідставні.

Адже чотири роки поспіль у центрі міста, за обласним драмтеатром, височить триметровий паркан. Його звели на місці затишного скверу, де мешканці міста любили відпочивати. Коли той куточок вирішили забудувати, то обіцяли: на місці скверу зведуть приміщення торгово–розважального центру, там можна буде купити продукти, посидіти в кафе, відвідати мистецькі виставки, тож місто від цього тільки виграє. Але замість цих обіцянок за парканом досі зяє глибокий котлован. Через це провалля вже почала зсуватися в бік будівля драмтеатру. «А інвестор ні кує, ні меле. Якщо у нього немає грошей, то нічого було туди лізти», — обурювалася на засіданні «круглого столу» «Центр Черкас — не майданчик для архітектурних експериментів» черкащанка Ганна Шквар.

Засідання «круглого столу» було організоване громадським об’єднанням «Рідне місто Черкаси» після того, як у центрі виросли ще два паркани. Один звели навпроти облдержадміністрації, на місці, де колись стояв пам’ятник Леніну. Другий поставили біля Будинку торгівлі на Європейській площі. Людям пояснили — йде реконструкція. Але коли на Європейській під пилку пішло більше двадцяти багаторічних лип, що росли вздовж вулиці Смілянської, обурені черкащани вийшли на вулицю. Та бульдозери вони не зупинили — реконструкція триває.

Головний архітектор Черкас Микола Упир пояснює, що Європейська площа застаріла, потребує докорінної реконструкції. «На Європейській змішалося все — люди, торгівля книжками, хот–догами, насінням, квітами. Тож якщо пудрити обличчя міста, то спершу треба його вмити», — переконував зібрання головний архітектор Черкас. Він каже, що після завершення реконструкції на Європейській буде нова тротуарна плитка, з’являться сучасне освітлення, автомобільна парковка та кілька декоративних композицій. Звісно, визнає Микола Упир, шкода зрізаних лип. І обіцяє як компенсацію висадити зелені насадження в інших зонах відпочинку міста. Заспокоює, мовляв, дерева швидко ростуть...

Відомий черкаський краєзнавець Василь Страшевич наводить невеселий приклад із сьогодення Черкас, коли «замість обіцяної зони відпочинку бездарно забудували площу навпроти обласної філармонії так званим «Хрещатик–сіті», і тепер там цілий рік висять оголошення про оренду приміщень». «Те, що там немає людей, говорить багато про що. Враховуючи сучасні можливості, не варто й говорити, що то взагалі архітектура. І позитиву вона не викликає», — додає Алла Плескач, очільник громадської організації «Зелений світ». Вона переконана: громадськість Черкас має об’єднуватися, аби гуртом протистояти чиновникам і не дозволяти їм вирішувати питання містобудування за всю громаду.

Згодний із такою точкою зору й молодий черкаський архітектор Федір Гонца. Він вважає, «Хрещатик–сіті» справді не додав краси Черкасам. Такі провали в містобудуванні пояснює тим, що «архітектурне суспільство Черкас закрите». Каже, що в місті не було жодного успішного архітектурного конкурсу, завдяки якому люди побачили б, що планують будувати. Все відбувається кулуарно, «зібралися сивочолі люди, вирішили питання й розійшлися». «Черкаси мають виходити на відкритий форум із жителями міста, створювати справжні конкурси, а не ігрові, як буває. Я патріот цього міста, і мені все це болить», — каже Федір Гонца.

«Думка громади повинна відігравати важливу роль у питаннях забудови міста, щоб не сталося того, що ми маємо за драмтеатром», — вважає Сергій Отрешко, голова громадської організації «Рідне місто Черкаси». Він наголошує: 25 травня Кабінет Міністрів України затвердив Постанову №555, у якій чітко зазначено порядок проведення громадських слухань під час розробки проектів містобудівної документації. Тож місцева влада обов’язково мусить радитися з жителями про розміщення об’єктів на території міста. Пан Сергій додає, що міська влада повинна оприлюднювати на своєму сайті всі документи, що стосуються майбутніх забудов або реконструкцій, враховувати зауваження людей. Окрім того, на думку Отрешка, при виникненні спірних питань треба створювати узгоджувальну комісію. Така відкритість, переконаний він, «убезпечить владу міста від звинувачень у нехтуванні інтересами громади і відстоюванні інтересів приватних забудовників». У свою чергу, очільник громадської організації «Рідне місто Черкаси» обіцяє тримати у полі зору рекон­струкцію Європейської площі.