Селяни з коровами, єднайтеся!

У селі Асканія Чаплинського району, відомому своїм знаменитим заповідником, віднедавна з’явився сучасний молокоприймальний пункт iз двома три– і чотиритонними холодильниками. Розташувався він просто в садибі Наталі Лопушанської, яка є керівником кооперативу з відповідною назвою «Асканія Нова».

Маєш більше п’яти корів — отримуй доїльний апарат

За словами пані Наталі, кооператив об’єднав 280 власників корів (значна частина серед них — пенсіонери) з семи сіл. Причому кожен утримує від 2 до 10 корів. Певна річ, така форма співробітництва людям вигідна, адже мають можливість своє молоко не тільки здати, а й зберегти, при цьому не витрачаючись на транспорт, бо автомобіль забирає продукцію у зручному для кожного місці. Плюс безкоштовний для кожного виробника бонус — доїльний апарат, але з однією умовою — він повинен мати більше п’яти корів.

Щодо цінової політики, то тут, як пояснила Наталя Лопушанська, вони діють гнучко — відчувають подих конкурентів. Якщо хтось пропонує селянам за молоко вищу ціну, то й вони мусять підтягуватися до цього рівня, а ще краще — на дещицю вищого. Бо, як кажуть, силою утримувати в кооперативі людей ніхто не має права.

Водночас Наталя Лопушанська зізнається, що дійне стадо у приватному секторі відчутно зменшується. Отож у виробників кисляку, сирів, йогуртів, сметани та іншої молокопродукції немає іншого виходу, як по максимуму стимулювати людей, які тримають корів. Адже, за словами фахівців херсонського заводу «Данон Дніпро», що відоме своїми йогуртами «Актімель», «Активіа», «Растішка», «Живинка», «Данісімо», з великих ферм вони отримують лише 19 відсотків молока. Отож переважно доводиться сподіватися на тих людей, які утримують корів у своїх садибах. Певна річ, підтримувати безпосередньо з кожним із них стосунки — неймовірно складно. Отож пішли шляхом стимулювання молочної кооперації. Від цього мають обопільну вигоду. Бо підприємство вирішує всі питання безпосередньо з головою кооперативу, під оруду якого надає сучасне обладнання, зокрема, великогабаритні ванни, охолоджувачі й аналізатори якості, що дозволяє забезпечити необхідні гігієнічні та температурні умови збереження продукції. Адже головне тут — забезпечити якість. А запорука цього — максимальне скорочення періоду між доїнням і початком охолодження, коли молоко не встигає потрапити під вплив факторів зовнішнього середовища.

Власники ж корів при цьому мають гарантований збут молока з належною його якістю, що підвищує ціну продукту. До того ж люди бачать реальну можливість заробити не тільки на «шматок хліба». Отож мусять вчитися і бізнес–плануванню, і сучасним методикам утримання худоби, й іншим премудростям.

Молока споживаємо менше

Загалом же на сьогодні на теренах України створено вже 20 кооперативів, які об’єднали понад 1200 власників особистих селянських господарств. При цьому активно працюють (тобто збирають і охолоджують молоко) вісім із них — у Херсонській і Дніпропетровській областях i Криму. Тільки за перше півріччя нинішнього року вони виробили близько 600 тонн молока загальною вартістю понад 1,5 мільйона гривень.

Ще одна характерна деталь — два кооперативи в Криму та на Херсонщині вже встигли заготовити частину сіна на зиму за допомогою обладнання, отриманого у рамках проекту.

Отож можна стверджувати, що процес пішов. Проте тепер його натхненники, вже збагачені досвідом утвердження справді революційних змін в українському тваринництві, все більше переконуються у необхідності долучення до нього і державних чинників. Адже навіть у Росії податок на молочну продукцію становить 15 відсотків, тоді як у нас — 20...

Може, тоді й «молочка» в наших магазинах коштувала б дешевше? Адже генеральний директор «Данон Україна» Даріо Маркетті звертає увагу на те, що в нашій державі невпинно знижується рівень споживання молока, тому мета проекту — не тільки збільшити пропозицію, а й підняти попит.