Забудьте про режим!

За всіх часів і народів мамине молоко було і залишається ідеальною їжею для немовляти. Натуральне, стерильне, поживне, воно легко засвоюється, захищає дитину від різноманітних інфекцій, сприяє формуванню власної імунної системи малюка, забезпечує його ріст і розвиток. Грудне вигодовування корисне і для мами — як профілактика виникнення мастопатії, пухлин молочної залози, матки та яєчників. Але фахівці наголошують: це — дещо більше, ніж банальне отримання їжі. Годування груддю — це налагодження правильного емоційного контакту, формування глибинних схем подальшої взаємодії дитини зі світом. І від того, чи буде дитина змалечку «товаришувати» з пустушкою, залежить набагато більше, ніж ми собі уявляємо. Про це і не тільки українські експерти говорили впродовж минулої семиденки — у рамках Всесвітнього тижня грудного вигодовування. «УМ» зустрілася із заступником директора Центру підтримки грудного вигодовування «Молочні ріки» Маргаритою Лежепековою та з’ясувала, від чого зникає і прибуває молоко, чому дитина відмовляється від грудей, як пустушка може стати «ліпшою подружкою» і що робити, аби уникнути цієї проблеми.

Що робити, аби потекли молочні ріки?

— Лікарі кажуть, що тільки 3 відсотки жінок дійсно не можуть годувати дитину грудьми через ендокринні патології. Але в реальному житті набагато більше мам скаржаться на те, що немає молока, і переходять на штучне вигодовування. За статистикою, в Україні близько половини малюків до півроку харчуються сумішами з пляшечок. Звідки береться така різниця?

— У більшості цих випадків проблема насправді не у фізіології, а «в голові». Молоко в жінок є, просто воно може не виділятися, якщо мама знервована, перебуває в постійному стресі, боїться, що її молока не вистачить для малюка, що воно буде якесь «не таке», недостатньо якісне для маляти тощо. Жінка не може розслабитися — от і немає приливів. Або ж буває, що мама не годує в нормальній зручній позі, а сидить уся скрючена, напружена. Чи неправильно прикладає дитину, на соску тріщини. Малюк смокче молоко, а мамі боляче від кожного руху. Яке там молоко потече?.. У таких випадках мамі треба заспокоїтися, розслабитися, зрозуміти, що і з нею все гаразд, і з малюком, дитина голодною не залишиться. Знайти зручну позу, полікувати тріщини, навчитися правильно прикладати дитину, щоб не було боляче. І молоко «піде»!

Навколо грудного вигодовування взагалі існує багато міфів, нібито це важкий тягар, що лягає на плечі жінки. І годувати — мало не подвиг, на який здатні тільки обрані. Насправді це абсолютно природний, нормальний процес, радість від взаємодії з дитиною, треба тільки змінити своє ставлення. От іноді жінки бідкаються: «Бабуся молока не мала, мама не могла мене годувати — і я не можу». А ми пояснюємо, що може. Треба тільки підтримати жінку, вселити в неї впевненість.

За великим рахунком, вибір — годувати дитину грудьми чи штучними сумішами — робить сама жінка. Є жінки, які боротимуться до останнього, а є ті, хто цього взагалі не хоче. Декого взагалі дратує сам факт годування грудьми, і така мама знаходить мільйон причин, аби сказати: це і це пішло не так, я не можу годувати малюка... Буває, до нас телефонують татусі, кажуть: «Допоможіть, будь ласка, моїй дружині, у неї молоко зникло». А згодом сама жінка нам говорить: «Мій чоловік зовсім збожеволів, змушує мене годувати грудьми. А я не хочу сидіти весь час біля дитини! Мені простіше дати пляшечку і піти в своїх справах на 2–3 години».

— І як ви допомагаєте в такій ситуації?

— А що тут зробиш? Якщо жінка не хоче, то ніхто її не переконає. Вона ніколи не годуватиме маля грудьми. На жаль, таких випадків дуже багато...

— А як бути в ситуації, коли жінка хоче годувати грудьми, старається, п’є різні чаї для покращення лактації, а толку все одно немає?

— Запам’ятайте одне: будь–яка жінка може нормально годувати грудьми без штучних стимулів. Щоб молоко прибувало, треба просто частіше годувати малюка. За кількість молока відповідає гормон пролактин, який виробляється від частих прикладань. Причому найбільше пролактину виробляється від 3–ї до 8–ї години ранку, тому так важливо погодувати дитину в цей період, щоб «закласти» порцію молока на наступний день. Ми кажемо мамам: щоб «молочна фабрика» працювала, треба годувати малюка так часто, як він хоче. Головне, щоб проміжок між годуваннями вдень був не більше двох годин.

Коли мама стає «джерелом їжі», а соска — «другом»

— Мабуть, після питання «годувати чи не годувати» найбільш дискусійна тема стосується соски. Що це — підмога чи шкода? Давати пустушку дитині чи ні?

— Якщо дитина здорова, мама може її годувати грудьми, то ані соска, ані пляшечка не потрібні. Усе це викладено в 149–му клінічному протоколі по догляду за здоровою дитиною, виданому Міністерством охорони здоров’я 2008 року. Там написано, що при грудному вигодовуванні не треба використовувати пустушки, пляшечки, силіконові накладки на груди. Бо ж це атрибут штучного вигодовування, а діткам–«грудничкам» потрібне лише мамине молоко і бажання годувати грудьми. Цього досить. Коли малюк отримує їжу тільки з маминих грудей, тоді грудне вигодовування для нього — це не тільки харчування, а й заспокоєння. Дитина під грудьми почувається комфортно, малюкові дуже приємно взаємодіяти з мамою. І мама годує дитину не за графіком, а за потребою: пропонує груди, коли маля хоче — хоч на годину, хоч на 20 секунд — і не боїться зайвий раз це зробити. А дітки, які отримують і мамині груди, і пустушку, вже розділяють: ага, мама — це годування, їжа. А заспокоєння, комфорт, задоволення — це пустушка. І поступово дитина починає сприймати маму споживацьки, суто як джерело харчування, а пустушку — як подружку, на яку перемикає всю увагу і поступово віддаляється від мами. Десь у 2,5—3–місячному віці дитина на тлі такої «дружби» із соскою може взагалі відмовитися від грудей. У нашій практиці це дуже часте явище. Навіть назва є — «класична відмова у три місяці».

— А чому це стається саме в цьому віці?

— Тому що на той час маля стає більш зрілим, краще розрізняє джерела їжі та задоволення, які до нього надходять. Найцікавіше, коли пояснюєш мамам, що «грудничкові» нічого, крім грудей, більше не треба, більшість жінок просто лякається. Вони не вірять. Адже агресивна реклама з телеекрана, сторінок журналів переконує, що соска — це нормально, що без пустушки взагалі неможливо взаємодіяти з дитиною. Причому ця хибна думка нав’язується дівчаткам змалечку. Зверніть увагу — у дитячих книжках, у мультфільмах не побачиш немовля без соски, така картина просто вбивається в підсвідомість. А насправді грудного вигодовування, маминої любові й терпіння цілком достатньо, щоб відповідати на всі потреби малюка.

— Що ж робити батькам, які вже використовують соску для немовляти? Можливо, прочитавши виклад нашої розмови, вони захочуть виправити ситуацію. Як це краще зробити?

— Усе залежить від того, як довго і як часто вони дають малюкові соску. Якщо дуже рідко, то в одномісячному віці можна відразу відмовитися від пустушки. Але треба розуміти, що дитину це все одно може занепокоїти. І батькам доведеться докласти зусиль, аби навчитися по–іншому взаємодіяти з немовлям. Мамі треба більше часу присвячувати дитині, більше з нею контактувати.

Якщо ж пустушку дають часто, треба діяти за планом. Спочатку зменшити використання соски на 50%, тоді поступово підміняти її на груди (малюк потягнувся до соски, мама дає її на кілька секунд і одразу міняє на груди). За кілька днів можна відійти від пустушки та взагалі більше її не використовувати.

ЦІКАВО ЗНАТИ

«Коли малюк смокче з пляшечки, у нього працюють лише чотири м’язи, — пояснює Маргарита Лежепекова. — А коли смокче материнські груди, у нього задіяні більше 40 м’язів. На жаль, не всі мами про це знають. Одна жінка навіть телефонувала на нашу «гарячу лінію» і запитувала: «Ви знаєте, мені так шкода свою дитину. Коли вона смокче груди, у неї так голівка пітніє, обличчя червоніє. Так я думаю: може, їй все–таки краще з пляшечки давати?». А це ж просто: для того, аби з грудей потекло молоко, дитина активно працює. А коли молоко вже пішло, просто ковтає і розслабляється. Із пляшкою все не так. Вона нахилена, із неї й так тече молоко, не треба докладати жодних зусиль. Єдиний необхідний рух — щоки видув, здув і ковтнув. Усе! Це абсолютно різні типи смоктання. І ті мами, які помилково вважають, що можна і груди давати, і з пляшечки годувати, зазвичай через кілька місяців телефонують і кажуть: «Ой, у нас проблеми, дитина відмовляється від грудей».

А ще при використанні пляшечки у дитини формується неправильний захват грудей. Скажімо, маля добре виїдає мамине молоко, росте, набирає вагу. Але батьки дають пустушку, пляшечку, які тільки грубо імітують сосок, а не відтворюють його. Малюк на пляшечці вчиться не широко відкривати рот, захоплювати і смоктати тільки сосок. Формується неправильна навичка. Після цього дитина, прикладаючись до грудей, також смокче сосок (а не ареолу, як треба). Це боляче для мами, з’являються тріщини. А дитина не може добратися до «заднього» молока, не може нормально випорожнити груди, починає вередувати, хвилюватися, відмовлятися від грудей, вважаючи за краще смоктати пляшку. У мами починаються застійні явища, лактостази, мастити — все через неправильне прикладання. Щоб не сформувалася ця неправильна навичка, можна догодовувати (якщо це необхідно) немовлят не з пляшечки, а з чашки, ложки, шприца (без голки)».

ФАКТ

Утворення грудного молока ґрунтується на принципі пропозиції і попиту: чим більше дитина прикладається до грудей, чим більше молока випиває, тим більше його виробляється. А додаткове штучне підгодовування підриває цю систему. Їжа з пляшечки дуже калорійна. І якщо дитина задовольнить свій голод сумішшю, вона не буде смоктати груди так добре, як треба. Груди не отримають належної стимуляції, молока вироблятиметься менше. І, зрештою, молоко може «зникнути».

ДО РЕЧІ

За даними ВООЗ, найкращий спосіб вигодовування дітей — це початок грудного вигодовування протягом першої півгодини життя, винятково грудне вигодовування до шести місяців і його продовження до двох років та більше. Перехід дітей на штучне вигодовування має бути суворо зумовлений і здійснюватися під контролем педіатра. Особливо небажаним є штучне вигодовування в перші 3–4 місяці життя малюка, бо цей найбільш незрілий період життя дитини вважається «критичним» для збереження її здоров’я. А грудне молоко матері допомагає малятам — навіть недоношеним чи хворим — подолати недуги і труднощі цього періоду.