Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Реанімацією старого жанру вестерну в Голлівуді почали займатися вже давно — починаючи з фільму «Як боягуз Роберт Форд убив Джессі Джеймса» чотирирічної давності, продовжуючи вдалим експериментом братів Коенів «Справжня мужність» та закінчуючи синтетичними стрічками, що поєднують різні жанри: анімація «Ранго» Гора Вербінськи, постапокаліптичний вестерн про вампірів «Священик» Скота Стюарта та — ось тепер — «Ковбої проти прибульців» (Cowboys & Aliens) Джона Фавро.
Воно й зрозуміло — естетика вестернів неповторно американська, влучно відобразити її та створити до неї колоритних персонажів — це вже половина фільму. Інша половина — вдалий сценарій. У випадку з «Ковбоями» до сценарію можна ставитись двояко. З одного боку, вестерн ніколи не гребував найсентиментальнішими деталями: крутий ковбой згадує минуле, індіанець, усиновлений жорстким, але справедливим ветераном, ладен віддати за нього своє життя і так далі. З іншого — жанр наукової фантастики, до якого, завдячуючи прибульцям, фільм усе–таки належить, вимагає дещо складнішого сюжету, ніж «прийшов–побачив–переміг», хоч як би виконавцю головної ролі Деніелу Крейгу це не пасувало. Зважаючи на це, охарактеризуємо «Ковбоїв» як літній блокбастер, місія якого — розважати глядача всіма доступними засобами. А це — Деніел Крейг у кількох іпостасях і Гаррісон Форд на чолі войовничих жителів маленького містечка, родичів яких украли прибульці для експериментів.
Цікаво прослідкувати, як на таку стрічку відреагують глядачі. Позаминулого уїк–енду, коли на екранах одночасно стартували екшн «Перший месник» та романтична комедія «Друзі по сексу», вітчизняний глядач прохолодно поставився до екранізації американського патріотичного коміксу, вивівши на перше місце стрічку з колишньою українкою Мілою Куніс. Цього тижня разом iз «Ковбоями проти прибульців» на широкі екрани виходить напіванімаційний фільм «Смурфики», тому спрогнозувати, як украй чутливий регіональний матеріал вестерну почуватиметься в українському кінотеатрі, складно.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>