Реанімацією старого жанру вестерну в Голлівуді почали займатися вже давно — починаючи з фільму «Як боягуз Роберт Форд убив Джессі Джеймса» чотирирічної давності, продовжуючи вдалим експериментом братів Коенів «Справжня мужність» та закінчуючи синтетичними стрічками, що поєднують різні жанри: анімація «Ранго» Гора Вербінськи, постапокаліптичний вестерн про вампірів «Священик» Скота Стюарта та — ось тепер — «Ковбої проти прибульців» (Cowboys & Aliens) Джона Фавро.
Воно й зрозуміло — естетика вестернів неповторно американська, влучно відобразити її та створити до неї колоритних персонажів — це вже половина фільму. Інша половина — вдалий сценарій. У випадку з «Ковбоями» до сценарію можна ставитись двояко. З одного боку, вестерн ніколи не гребував найсентиментальнішими деталями: крутий ковбой згадує минуле, індіанець, усиновлений жорстким, але справедливим ветераном, ладен віддати за нього своє життя і так далі. З іншого — жанр наукової фантастики, до якого, завдячуючи прибульцям, фільм усе–таки належить, вимагає дещо складнішого сюжету, ніж «прийшов–побачив–переміг», хоч як би виконавцю головної ролі Деніелу Крейгу це не пасувало. Зважаючи на це, охарактеризуємо «Ковбоїв» як літній блокбастер, місія якого — розважати глядача всіма доступними засобами. А це — Деніел Крейг у кількох іпостасях і Гаррісон Форд на чолі войовничих жителів маленького містечка, родичів яких украли прибульці для експериментів.
Цікаво прослідкувати, як на таку стрічку відреагують глядачі. Позаминулого уїк–енду, коли на екранах одночасно стартували екшн «Перший месник» та романтична комедія «Друзі по сексу», вітчизняний глядач прохолодно поставився до екранізації американського патріотичного коміксу, вивівши на перше місце стрічку з колишньою українкою Мілою Куніс. Цього тижня разом iз «Ковбоями проти прибульців» на широкі екрани виходить напіванімаційний фільм «Смурфики», тому спрогнозувати, як украй чутливий регіональний матеріал вестерну почуватиметься в українському кінотеатрі, складно.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
