Збирання врожаю ранніх зернових добігає кінця. Станом на позавчорашній день комбайни вже завершили роботу на 10,8 млн. гектарів. Зібрано 32,8 млн. тонн зернових при середній врожайності 30,4 ц/га. «Торік врожайність не перевищувала 24,7 ц/га», — заявив учора аграрний міністр Микола Присяжнюк. Сьогодні завершуються жнива у зонi Лісостепу та на Поліссі — тут обмолочено вже 84% площ. «Перешкоджають дощі, але у цих регіонах сконцентрована збиральна техніка, і як тільки погода налагодиться, ми одразу ж приступимо до роботи, — пообіцяв міністр. — Сьогодні ми збираємо в день зі 170 гектарів, а наші можливості дають змогу працювати на площі 550 гектарів».
Найбільше зерна намолочено в Одеській області — 2,6 млн. тонн, Вінницька, Миколаївська, Харківська, Херсонська та Рівненська намолотили по 2,2 млн. тонн, Запорізька, Дніпропетровська — по 2 млн. тонн, Донецька область — 1,9 млн. тонн, Крим — 1,8 млн., Кіровоград — 1,6 млн. тонн, Полтава — 1,5 млн. тонн. Мільйонного рубежу досягли Київська, Хмельницька та Черкаська області. Найвища врожайність ранніх зернових — у Хмельницькій та Вінницькій областях: 41,4 ц/га. На Тернопільщині — 36,3 ц/га. Попри скепсис аналітиків, міністр стверджує: 60 відсотків усієї пшениці — продовольча, і тільки 40 — фураж.
Починається збирання такого стратегічного продукту, як гречка. За словами Миколи Присяжнюка, врожай має становити близько 370 тис. тонн. А потреби внутрішнього споживання становлять 160—180 тис. тонн у зерні. Оскільки співвідношення гречки–сирцю до гречки у зерні приблизно становить два до одного, то врожаю нинішнього року для всіх шанувальників гречаників має вистачити.
Нині розпочинається підготовка до проведення осінніх польових робіт. Площі під посіви 2012 року наразі збільшувати не планують: головне підживити хоча би ті, що є. «Ми рекомендуємо збільшити внесення мінеральних добрив, але, на жаль, констатуємо, що їх вартість суттєво зростає», — зазначає Присяжнюк. Якщо, наприклад, у 2006 році на підживлення одного гектара посівів треба було витратити 500 гривень, то у нинішньому — 1600 грн. При цьому левову частку всіх добрив, що виготовляють в Україні, наші підприємства–виробники експортують. Але найцікавіше, що за кордон свій товар вони продають за ціною 300 доларів за тонну, а в Україні — 401 долар. МінАПК намагатиметься разом iз колегами по уряду розв’язати це дивне цінове співвідношення. Один з варіантів — обкласти експортерів добрив додатковим митом.
Одна з нерозв’язаних проблем — просушування зерна. Скажімо, одна з найбільш експортованих культур — кукурудза — через постійні дощі виявилася надто вологою. «Її треба довести до кондиції, — каже міністр.— 17–18 млн. тонн кукурудзи ми можемо зібрати».
В Україні не припиняються випадки масової загибелі бджіл — через несанкціонований обробіток полів хімікаліями, які заборонені у більшості країн Європи. «Ця проблема не нова, — запевнив Микола Присяжнюк. — Але ми хочемо привчити українських аграріїв виконувати вимоги інструкції». Йдеться про те, аби ті, зокрема, попереджали бджолярів про час обробітку своїх полів щонайменше за два дні до початку робіт, а також виставляти на поля попереджувальні таблички. «Адже проблема не тільки у загибелі бджолосімей, — каже міністр. — До експортерів вітчизняного меду приходять рекламації від закордонних споживачів, які виявляють у продукті зайві речовини».
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
