Вір не гаслам, а бюджету!

Мінфін завершує підготовку державного бюджету на 2012 рік. Як учора обережно обмовився Прем’єр Микола Азаров, соціально орієнтованим, як обіцяла раніше його партія, держкошторис не буде. Після того, як Феміда офіційно дозволила главі держави не виконувати свої перед­виборчі обіцянки, про такі тенденції вже можна говорити вголос. «Бюджет має бути вкрай економним, — лаконічно висловився очільник Кабміну, традиційно збиваючись у своїх месиджах на високий штиль. — Образно кажучи, ми маємо створити захисну дамбу проти цілком вірогідних викликів і ризиків на світовому ринку». Друга хвиля економічної кризи, яка, цілком iмовірно, нині бере свій початок у розвинених країнах світу, може стати чудовим виправданням для помилок українських урядовців. А що ж ви хотіли, панове? Криза ж...

Памперси — винятково українські!

Уряд, за словами Миколи Азарова, планує зводити до мінімуму дефіцит державного кошторису. Зробити це можна кількома шляхами: або скоротити споживання, або збільшити виробництво. Оскільки вітчизняний ВВП нині практично не залежить від об’єктивних причин, скажімо, від рішень влади, а лише від кон’юнктури на світових ринках, то керівництву треба буде молитися за дорогий метал. Або урізати споживання, роблячи при цьому обманливі фінти, — можливо, шляхом друкування грошей та роздмухування інфляції. І при цьому робити вигляд, що корабель тоне чітко за графіком...

План уряду на «смутний» 2012 рік — усіляко стимулювати внутрішнє виробництво і внутрішнє споживання. Остання фішка Кабміну — це старе добре імпортозаміщення. План замінити закордонну продукцію на вітчизняну за двадцять останніх років оприлюднювало багато інших прем’єр–міністрів. Із різним успіхом. Нині Мінекономрозвитку завершує титанічний труд — спеціальну програму, присвячену цьому питанню. Перший віце–прем’єр Андрій Клюєв отримав стримане спонукання від Миколи Азарова за те, що працює над важливим документом надто повільно. Його завдання — визначити конкретні проекти, які держава підтримає, та інтегрувати програму імпортозаміщення у плани соціально–економічного розвитку.

«Головне завдання уряду — створити умови для гідної конкуренції вітчизняного товаровиробника, який зіткнувся з напливом дешевої, але низькосортної продукції», — сказав Прем’єр. Проте кожен знає: імпорт чиновники різного рангу охоче стимулюють тому, що він дуже «відкатоємкий». Тобто приносить значно більше тіньових прибутків, ніж вітчизняна продукція. Й «сидять на імпорті» цілі утворення — вільні економічні зони, які, взагалі–то, мали б займатися зовсім іншим, але насправді вони отримують тисячі відсотків рентабельності та фактично знищують аналогічні вітчизняні галузі. Те, що українські аграрії пускають під ніж стада худоби — один iз найяскравіших цьому прикладів.

«Я не соромлюся повторювати, що і памперси, і сільгосптехніку ми здатні виробляти самі», — Микола Азаров прорекламував одного з виробників підгузків і заявив: уряд переорієнтовуватиме споживче кредитування на споживання вітчизняних товарів. А заводи з виготовлення памперсів неодмінно постануть на неозорих українських полях — малечі на радість, батькам на втіху. НБУ та Мінфін пообіцяли сприяти.

Зустрічі з жінками — тільки по роботі!

До початку нового навчального року залишилося 20 днів. Прем’єр–міністр, усвідомивши цю жалюгідну цифру, стривожився, що п’яту частину поточних ремонтів у навчальних закладах iще не завершено. «Я підкреслюю: нікому ніяких вибачень не буде, уряд не влаштовують ніякі відсотки, окрім стовiдсоткової готовності», — жорстко відрізав Микола Азаров і пояснив: «Учні мають із задоволенням узятися до навчання». Відповідальним за дитяче задоволення визначили профільного міністра Дмитра Табачника.

Але дитяча втіха — це ще тільки квіточки. Уряд пообіцяв прокласти широку асфальтовану дорогу до кожної школи — причому вже до початку нового навчального року. Субвенцію на ремонт шляхів влада у Києві вже виділила. Тобто гроші на дороги будуть. А можливо, й самі дороги. Бо наступним пунктом програми влади щодо своїх учнів є уроки енергоефективності. Прем’єр вимагає: шкільні котельні у селах треба перевести на альтернативні, економічніші, ніж газ, джерела енергії. «Наприклад, у Києві у школі №18 тепло і гаряча вода постачаються абсолютно екологічним тепловим насосом, у школі в Донецькій області встановлено сонячні батареї, а у шести районах Чернігівщини заклади освіти перейшли на опалення торфобрикетами», — виявив ерудицію Микола Янович. І актуально, і кошти при цьому заощаджуються. А неповнолітні громадяни — вони ж такі некредитоспроможні!..

А ще наш Прем’єр, за його розповідями, днями чудово провів час із молодими мамами київського району Позняки. Поки їхні чоловіки на роботі, ці громадянки репродуктивного віку, виявляється, привселюдно зустрічаються з Миколою Яновичем та розповідають йому найпотаємніше. Скажімо, про дитсадки. «Коли родина придбала квартиру у цьому мікрорайоні, її дитині виповнився рік, — блиснувши скельцями окулярів, Микола Азаров видав пресі жіночу таємницю. — Добре, що садок нині здають, але дитина вже скоро в школу піде».

Зустріч iз юними жінками справила на Прем’єра таке враження, що той негайно розпорядвися: Мінрегіонбуд разом із місцевими владами мають розглянути проблему садків для кожного міста і села. «Де садок використовують не за призначенням — повернути його. Там, де проданий — викупити, де занедбаний — відремонтувати», — наказав Прем’єр. І вже після цього звернувся до осіб протилежної статі з нескромною пропозицією — народжуйте дітей! «А садочки ми вам обов’язково збудуємо», — використав службове становище очільник Кабміну.