Юлію Тимошенко справді шкода. «Та й карають її не ті і не за те», — справедливо зазначає знайомий журналіст. Цей арешт спричинив ефект вибуху бомби, але підсудна була до нього готова. Власне, всією своєю поведінкою в суді вона наближала цю екстремальну хвилину з виїздом автозака в бік Лук’янівки. І ще не відомо, хто чого хотів/не хотів більше: Тимошенко — потрапити в СІЗО, щоб отримати сплеск рейтингу й народної любові, чи влада — діяти у цій справі хоч трохи адекватно й не підносити опозиції зайвих подарунків.

Задовольнивши у п’ятницю клопотання сторони обвинувачення щодо арешту підсудної Юлії Тимошенко (що мало ефект інформаційної бомби не лише в Україні, а й за кордоном), учора головуючий у «газовій справі» Родіон Кірєєв відхилив низку клопотань щодо її звільнення. Сама Леді Ю відмовилася просити Феміду про волю. Тож клопотання щодо зміни їй запобіжного заходу спочатку оголосив адвокат Тимошенко Юрій Сухов, а згодом Уповноважений ВР iз прав людини Ніна Карпачова (мовляв, СІЗО і так переповнене, ще Тимошенко там не вистачало). Про звільнення колишньої Прем’єрки Феміду просили й духовні особи: Патріарх Київський Філарет, настоятелі Михайлівського Златоверхого монастиря і Володимирського собору, представники Церкви євангелістів, християн–баптистів, а також римо–католицький єпископ Луцький Маркіян Трофим’як. Утім суд вирішив, що в клопотаннях «не наведено достатніх підстав для зміни запобіжного заходу». Паралельно захист Тимошенко направив до Апеляційного суду столиці скаргу на п’ятничне рішення Печерського суду щодо арешту.

Наметове містечко, що виросло на Хрещатику, відрізняється від попередніх: тенти напнули на перехресті з вулицею Хмельницького, тобто далеко від київського «гайд–парку» — майдану Незалежності. Табір стоїть біля Печерського районного суду — адміністративної будівлі, де, на думку багатьох, сьогодні міститься епіцентр політичного життя в Україні. Наразі це протест супроти конкретної справи, конкретного суду, ба, навіть конкретного судді. Партія «Батьківщина» та її соратники по опозиції сподіваються, що протест вийде за межі судової локації — і в плані вуличного протесту, і в сенсі політичних завдань.
Хоча вже є рішення Печерського суду, аби заборонити всі вуличні акції і в околицях суду, і біля СІЗО. І там, і там намети стоять нібито як «громадські приймальні» народних депутатів від опозиції. Поки що стоять.

Низка політичних сил, виступаючи проти арешту Юлії Тимошенко, домовилися про створення Комітету опору диктатурі. Відповідну заяву підписали лідери груп і фракцій, представлених у Верховній Раді. «Репресії проти громадських діячів, арешти опозиційних партійних лідерів стали для правлячого режиму засобом усунення політичних опонентів, спробою встановлення в Україні диктатури», — йдеться у заяві опозиціонерів.

Уже четверту ніч арештована лідерка БЮТ Юлія Тимошенко провела у добре їй знайомій камері №242 Лук’янівського СІЗО №13. Адже десять років тому — у лютому–березні 2001 року — вона відсиділа саме в цій камері рівно 42 дні, доки санкцію Генпрокуратури щодо її арешту не скасував усе той же Печерський райсуд столиці. До речі, нагадаємо, що важливе для Тимошенко рішення ухвалив тодішній голова суду Микола Замковенко, який через п’ять років після того став нардепом від БЮТ. Нині екс–суддя вважає, що «газову» справу Тимошенко також має вести вельми досвідчений суддя, бажано — голова суду, а не малодосвідчений Родіон Кірєєв.