Ляльки–мотанки — мініатюрне відтворення певних елементів побуту українців, наприклад, народні костюми на них прикрашені вишивкою. (Фото Тетяни ЛЮБЕНКО.)
Ця експозиція — результат роботи всеукраїнського конкурсу на найкращу традиційну ляльку, оголошеного веб–проектом «Рукотвори». Ініціатори ідеї — отець Андрій Твердохліб і майстриня Катерина Орлова–Гузова. Ініціатори проекту наголошують, що лялька–мотанка, яку ми сьогодні часто зустрічаємо на різних ярмарках народних виробів, бере свій початок ще з доби пізнього палеоліту. «Лялька–мотанка — це творчий вияв пробудження генетичної пам’яті, — оцінює «ренесанс» мотанки Тетяна Пошивайло, заступник директора Музею Гончара і член журі конкурсу. — У ній закодовано багато знань, що передавалися з покоління в покоління».
У ляльковому мистецтві змагалися 36 майстринь із 10 областей України. Оцінюючи роботи, члени журі звертали увагу на те, скільки праці вклали в ту чи іншу ляльку, на майстерність, естетику, образність. Першість віддали лялькам із Полтави та Черкас. «Визначаючи найкращі роботи, члени журі навіть не пояснювали один одному свій вибір. Коли від ляльки віє позитивною енергією, усі інші її «параметри» відходять на другий план. За допомогою цього проекту ми мали можливість подивитися, що нового сьогодні можуть запропонувати майстри, які традиції зберігають, із якими проблемами їм доводиться стикатися», — ділиться враженнями від роботи Катерина Орлова–Гузова.
Експозиція побудована на контрастах образів (ляльки–господині, ляльки–панянки, матері з дітьми), різній силі «звучання» кольорів. Кожна лялька чітко вирізняється поміж «конкуренток», проте в діалозі кожна робота «розповідає» унікальну історію. Ці експонати — наочні «книжки» з побуту українців, народних костюмів, пошитих із декорованих тканин, прикрашених вишивкою, мереживом, бісером і навіть намистинками з тіста.
Виставка ляльок у Музеї Гончара працюватиме до 25 серпня.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
