До античних витоків

Відтепер у «міста користі» (так iз грецької перекладається назва кримської столиці. — Авт.) є об’єкт, справді гідний туристичної уваги. Йдеться про історико–археологічний заповідник «Неаполь Скіфський», який урочисто відкрили після реконструкції. Потрібно віддати належне нинішнім очільникам автономії, які зробили те, до чого руки їхніх попередників не доходили впродовж усіх повоєнних років. Фактично відтоді, як на плато, що височіє над Сімферополем із півдня, археологи розкопали розкішний саркофаг знаті міста–фортеці Малої Скіфії і знайшли в ньому аж 1327 золотих прикрас та різноманітну зброю античних часів.

Левова частка тих скарбів нині зберігається у двох музеях Москви — історичному та образотворчому. Дещо можна побачити й у Сімферопольському краєзнавчому музеї. Фахівці припускали, що у саркофазі було поховано царя Скілура і його сина Палака. Цікаво, що череп Скілура кудись щез після того, як за ним відомий радянський антрополог Михайло Герасимов реконструював царський «фейс».

Але після тих «золотих» розкопок фактично нічого не було зроблено, щоб зберегти засноване до нашої ери місто–фортецю на площі 14 гектарів від подальшого занедбання. Точніше — перетворення його на місце випасу худоби, собачих боїв і гаражної забудови. Саме про такі можливі реалії повідомляла «УМ» кілька років тому, посилаючись на ексклюзивні коментарі місцевого археолога й автора єдиної та найвичерпнішої монографії про Неаполь Скіфський Юрія Зайцева. За словами молодого історика, культурне значення древнього міста в тому, що воно «прив’язує» Крим і Україну загалом до всесвітньої історії. Адже «Неаполь Скіфський» згадується грецьким істориком Страбоном у I столітті до н. е. Подібних пам’яток того періоду в усій Україні, певно, більше немає. А для самого Сімферополя — це його витоки і корені, наголошував тоді Юрій Зайцев.

Тож цілком справедливо, що саме цього цілеспрямованого молодого науковця призначили першим директором новоствореного заповідника. Окреслюючи обнадійливі перспективи об’єкта, пан Зайцев розповів, що розкопки триватимуть i надалі. І що за цим матимуть змогу спостерігати безпосередньо самі відвідувачі (плата за вхід для дорослих — 20 грн.).

А поки що для суто екскурсійного огляду відкриті руїни фортечних мурів і воріт «Неаполя Скіфського», залишки мавзолеїв Скілура і Аргота, комплекс вирубаних у скелі зернових ям, повністю збережений ритуальний басейн із загадковими знаками тощо. Невдовзі відкриють виставкові експозиції, куди увійдуть предмети побуту скіфів, а також інші знахідки античного городища на відомих кожному сімферопольцю Петрівських скелях.