«Яка ж пісня без баяна? Нашого Сашка...»
«Він був доброю людиною» — фраза, вживана майже всіма співрозмовниками кореспондента «УМ», що розпитував мешканців Бердянська про їхнього земляка, вуличного музиканта Сашка. Пенсіонерка Олена Бабкіна, приміром, знає, що баяніст є уродженцем сусіднього, Приморського, району, що саме він першим почав давати у Бердянську публічні міні–концерти. «Я часто йшов до райради повз його лавочку, і баяніст завжди награвав свої мелодії,— підхопив естафету спогадів мешканець мікрорайону АЗМОЛ Іван Бухтій. — Під власний акомпанемент і співав. Його наспіви були і веселими, і журливими. Тепер шкодую, що не завше кидав у перевернутого кашкета, миску чи футляр від баяна гривню–другу. То був добрий чоловік!». Таким знав вуличного музиканта і пенсіонер Олександр Ланський, який навіть пишається тим, що є тезкою баяніста: «Він був тихим і спокійним, а виродки біля фонтана його замордували. Яка ж тепер пісня без баяна? Нашого Сашка...».