«Рушили на цвинтар, а воли заревли–заревли...»
Першого серпня виповнилося 98 рокiв відтоді, як відійшла за небокрай вічності вiдома українська письменниця, поетка, фольклористка і громадська дiячка Леся Українка (Лариса Петрiвна Косач–Квiтка). У її недовге, але таке яскраве життя золотою ниткою вплiтається Волинь, зокрема село Колодяжне, що неподалiк Ковеля. Цей романтичний маєток, огорнутий серпанком таємничостi, став родовим гнiздом Лесi Українки та її рiдних. Саме тут вона формувалася як письменниця, творилася її самобутня, чиста, як джерельна вода, поезiя. У цих мальовничих краях розташоване урочище Нечимне (на мiсцевiй говiрцi Нечимле), де гостювала в дитинствi та юностi авторка драми–феєрiї «Лiсова пiсня».