«Підпільне» печиво: красиве й некорисне.
У промисловій столиці Полтавщини — місті Кременчук — співробітники податкової міліції нещодавно «засвітили» одразу два підпільні цехи, в яких виготовляли продукти харчування. Перший із них спеціалізувався на солодких кукурудзяних паличках, другий продукував майже двадцять видів печива. Таку підприємливість місцевих самодіяльних кондитерів можна було б тільки вітати. Аби вони принаймні виповзли з тіні...
Адже справа не тільки і навіть не стільки в ухиленні від сплати податків і, м'яко кажучи, недобросовісній конкуренції з боку підприємців, котрі тримали цей вельми прибутковий бізнес. Ті ж таки податківці встановили: в обох згаданих цехах на пташиних правах, одержуючи по 7-8 гривень за день, працювали по кілька наймитів. Жоден із них не оформлявся на роботу офіційно, не мав необхідних допусків до виготовлення продуктів харчування і навіть елементарних санітарних книжок. Звісно, й продуковані ними солодкі ласощі ніколи не одержували відповідних сертифікатів якості.
Тож, окрім цілого букета невідповідностей державним стандартам (зокрема, за показниками частки сахарози та вологості в кукурудзяних паличках), виробники сумнівних натурпродуктів дарували споживачам ще й постійний ризик підхопити якусь заразу. Коли ж урахувати масштаби «тіньового» виробництва (скажімо, печиво випікали за допомогою кількох промислових міксерів та іншого далеко не любительського обладнання) загальною вартістю понад 60 тисяч гривень і те, що головними споживачами солодких ласощів, у тому числі й виготовлених у підпіллі, залишаються діти, то ні дякувати «тіньовикам» за подібні «кіндерсюрпризи», ні бажати юним ласунам «Смачного!» у таких випадках чомусь не хочеться.
Ще влітку уряд Віктора Януковича пообіцяв: з першого листопада 2007 року всі продукти, які містять понад 0,9 відсотка модифікованих генів, матимуть відповідну позначку на упаковці. Щоб кожен покупець міг зробити свій вибір: придбати товар безпечніший для здоров’я чи дешевший. >>
Серед легенд давніх ацтеків є історія про чарівну богиню Сефру, чию красу можна було порівняти лише з родючістю землі й сяйвом чистого золота. Її голос був м’якший від найтоншого шовку, а навколо неї поширювався аромат солодкого какао... Саме Сефра подарувала ацтекам дерево, яке вожді відразу ж назвали «Теоброма какао», що в перекладі означає «їжа богів». >>
До повідомлень про подорожчання основних продуктів харчування українці звикли давно. Минулого року неприємно «порадували» ціни на хліб, борошняні вироби та крупи, цього року перед травневими святами злетіли вгору ціни на м'ясо, та так і не опустились. Цікаво, як на цьому тлі народ сприйме заяву голови Державного департаменту продовольства Євгена Лаврова про те, що до кінця цього року ціни на продукти харчування підвищуватись не будуть? >>
Протистояння між компанією «Українські макарони», яка випускає макаронні вироби під назвою «Тая», та відомою українською співачкою Таїсією Повалій має несподіване продовження. Як уже повідомляла «УМ», Господарський суд Києва своєю ухвалою заборонив ТОВ «Українські макарони» використовувати торгову марку «Тая» для виробництва макаронів. У свою чергу, підприємство вже подало скарги на рішення суду в Апеляційний суд столиці (за законом, Апеляційний суд повинен розглянути скарги впродовж двох місяців із дати надходження). Тепер же компанія найближчими днями планує подати позов про захист честі й гідності колишнього директора Хмельницької макаронної фабрики Таїсії Бухтіярової, іменем якої і було названо продукцію підприємства. «Позов буде подано у відповідь на рішення Київського господарського суду від 28 травня цього року», — каже адвокат ТОВ «Українські макарони» Олег Дроздович. >>
«Від таких акцизів вино закисає!» — одне з гасел, з яким винороби та виноградарі стояли під стінами Верховної Ради в надії, що парламентарії одумаються і внесуть зміни у вбивчий для галузі закон. Минулого тижня депутати ухвалили зміни до бюджету-2004, де лише одним непомітним рядком прописувалось збільшення ставок акцизного збору на деякі види виноробної продукції. >>
