Декотрi з українських воякiв уже шукають «вихiд» з Iраку. (Фото РЕЙТЕР.)
«17 травня у відділ захисту прав військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей секретаріату Уповноваженої з прав людини зателефонував рядовий контрактної служби військової частини А1300 Коптелов Олександр Володимирович, який повідомив, що ще 3 травня цього року він та рядовий контрактної служби Потапенко Олексій Валерійович написали рапорт на ім'я командира батальйону військових підрозділів, розташованих в Іраку, про розірвання контракту внаслідок «істотних змін умов проходження служби», але до цього часу відповіді на свої рапорти вони не отримали, у зв'язку з чим просили допомогти їм швидше повернутися до України», — повідомила вчора на спеціальній прес-конференції омбудсман Ніна Карпачова. Говорячи про «істотні зміни умов проходження служби», солдат мав на увазі, що в Іраку ведуться інтенсивні бойові дії, уточнив заввідділом захисту прав військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей В'ячеслав Білоус. Тобто, зголосившись їхати в Ірак і наглядати за транспортуванням вантажів, наші хлопці виявилися втягнутими у війну, чого в контракті, звісно, не було передбачено. Природним є бажання повернутися з чужої війни, але відповіді на рапорти Коптелов та Потапенко не отримували протягом двох тижнів, отож і звернулися до Уповноваженої з прав людини.
Подальший розвиток цієї історії — затягування відповіді з боку військового керівництва — змусили Карпачову звернутися безпосередньо до міністра оборони Євгена Марчука, враховуючи, що, як наголошує омбудсман, військовослужбовці просили негайного, термінового втручання в цю ситуацію. Відповідний лист було вручено заступнику Марчука панові Кравченку 19 травня, а відповідь на терміновий запит надійшла... 25 травня.
Відповідь на активність омбудсмана від Міністерства оборони не забарилася: «У «бойових діях», як стверджує Ніна Карпачова, миротворці участі не брали і не беруть... Тому будь-які звинувачення на адресу військового відомства про замовчування ймовірних ризиків у миротворчих місіях є абсолютно безпідставними, надуманими, а значить — спекулятивними», йдеться в офіційній реакції прес-служби Міноборони. Хоча там визнають, що двоє солдатів дійсно зверталися з проханням звільнити їх від виконання служби та повернути в Україну, правда, дати звернення не збігаються — 10 травня замість третього, як повідомила Карпачова. «Своє рішення ці військовослужбовці обумовили сімейними обставинами і ніяких претензій до командування 6-ї ОМБР не пред'явили», — знімає Міноборони з себе будь-які звинувачення.
Незважаючи на палке бажання контрактників, висловлене ще на початку травня, повернутися додому, вони досі змушені залишатися в небезпечній країні. За даними Міноборони, додому їх буде повернуто у другій половині червня. А насправді не раніше кінця червня, стверджують експерти, коли в Іраку відбуватиметься передача влади. Затягування процесу повернення Олександра Коптелова та Олексія Потапенка військові високопосадовці пов'язують з відсутністю українського авіатранспорту. Як правило, транспортування наших солдатів чи техніки відбувається з військового аеропорту міста Таліл з колоною, хоча українських літаків за останній час дійсно не було, погоджується Карпачова, посилаючись на власні джерела. Але миротворців можна відправити через повітряний коридор польського контингенту в Іраку, наполягає вона. Наразі солдати Потапенко та Коптелов перебувають в базовому таборі «Дельта» (Ель-Кут), де виконують господарські обов'язки.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
