Ті, хто ще місяць тому обурювався й виставляв у інтернеті відеоролики з провального концерту Емі Уайнхаус у Белграді, тепер перейшли з групи ображених у групу привілейованих — вони були на останньому прижиттєвому виступі співачки, яку сьогодні прирівнюють до легендарної Дженіс Джоплін. Так 27–річна єврейка із північного Лондона ненавмисне включила машину часу й запустила нас назад у 60–тi, 70–тi та 80–ті, коли музика була мистецтвом, а не комерційним продуктом, а на сцені виступали особистості, а не тиражовані ляльки.
Її музика народжувалася під впливом саме тієї епохи, як і її сценічний образ: висока бабетта й яскравий мейк–ап. «Коли я писала другий альбом (Back to Black. — Ред.), я багато слухала композиції 60–х і музику з музичних автоматів», — пояснювала вона в одному з інтерв’ю. Back to Black (2006), у композиціях якого — Rehab, You Know I’m No Good, Love Is a Losing Game — сьогодні шукають пророцтва про ранній відхід співачки, став перепусткою в життя серебритіс, де значною складовою є sex, drugs and rock’n’roll. Відкриття ж Емі Уайнхаус на локальному британському рівні відбулося у 2003 році після виходу її дебютного альбому Frank, схвально оціненого музичною критикою. За три роки вийшов Back to Black, який підніс дівчину на вершини слави: шість номінацій на Grammy, п’ять отримано, з яких три — з так званої «Великої четвірки»: найкращий молодий виконавець, запис року і пісня року. Емі Уайнхаус стала першою британкою, що здобула п’ять Grammy.
Феномен Емі Уайнхаус — це мікс її музичного таланту, екстравагантної поведінки й тонких душевних переживань. Музику вона творила на основі R&B, соул і джазу, лірику — у стані небезпечних експериментів iз наркотиками та алкоголем. «Коли я працювала над першим альбомом, то курила багато марихуани, а над другим — багато пила, що дає значно депресивніший стан, ніж трава», — казала вона. Її другий альбом був автобіографічним, зав’язаним на складних стосунках із хлопцем на імя Блейк Філдер–Сівіл, з яким вона одружилася у 2007–му й розлучилася у 2009 році — весь цей період контрапунктно позначений серйозними розбірками, бійками, наркотичним угаром. Що було на душі у цієї дівчини, можна тільки уявити, перечитуючи зараз її інтерв’ю. Музичний репортер Кріс Уїльямс пригадує, як якось запитав у Емі, якою вона себе уявляє через десять років. «Мертвою у канаві, спаленою», — миттєво відповіла співачка. Хоча раніше Уайнхаус презентувала своє майбутнє у значно веселіших тонах — як щаслива домогосподарка з трьома дітьми.
Після Back to Black Емі Уайнхаус не видала більше жодного альбому, випускаючи лише сингли, які здебiльшого були композиціями з Back to Black. Тепер її оригінальне контральто на вагу золота. Як і у випадку з Майклом Джексоном, попит на музику Уайнхаус злетів після повідомлення про її загибель.
Як відомо, тіло співачки знайшли в суботу пообіді в її будинку в районі Кемден, північний Лондон. Офіціантка з прилеглого бару, куди часто заходила Емі, засвідчила, що незадовго до цього бачила дівчину — вона проїздила в авто й навіть помахала з вікна. Що стало причиною смерті 27–семирічної співачки, поліція повідомить після медичної експертизи. Наразі ж перші припущення, що виникли у пресі: мовляв, Уайнхаус померла від передозування наркотиків та надміру алкоголю, спонукають родину співачки розсилати публічні заяви: «Наша родина втратила чудову доньку, сестру, племінницю. Після неї залишилася пустка. Ми потребуємо приватності у цей важкий час». Оскільки тільки–но розпочалося слідство у справі загибелі, про похорони Емі Уайнхаус наразі не йдеться.