Полювання на гривню

Після пенсійної реформи віце–прем’єр Сергій Тігіпко обіцяє взятися за не менш резонансну «революцію» — боротьбу за легалізацію праці. Ще у квітні Мінпраці презентувало три законопроекти, які покликані воювати із зарплатами в конвертах. Уже 1 вересня, після громадського обговорення, яке начебто триває зараз, Сергій Тігіпко розраховує свої доробки передати на ухвалення у Верховну Раду. От тільки скептично налаштовані експерти переконані: у разі ухвалення цих законів легалізації праці все одно не відбудеться — навпаки, малий та середній бізнес ще більше «пірне» у тінь. Адже економічних стимулів уряд у своїх намірах не передбачив — лише каральні заходи.

Українська економіка відкинула тінь

У тому, що левова частка української економіки вже багато років успішно існує в тіні, ні в кого не викликає сумнівів. І в тих «сутінках» трудиться чимало українців. За оцінками Світового Банку, майже п’ять мільйонів наших громадян працюють без офіційного оформлення трудових відносин. У Міністерства праці та соціальної політики України є красномовні цифри: понад 70% суб’єктів господарської діяльності використовують різноманітні тіньові схеми виплати заробітної плати. У результаті цього, як неодноразово наголошував Сергій Тігіпко, понад 145 млрд. грн. річного фонду оплати праці виводиться у нелегальний сектор. Прес–служба Мінпраці повідомляє: на рівні мінімальної отримують заробітну плату 1,5 млн. працівників, із них 120 тисяч — керівники підприємств. А статистичні цифри засвідчують, що на приватних підприємствах середня заробітна плата майже на 2000 грн. (або 66%) нижча, ніж на державних підприємствах. Як наслідок, державний бюджет та фонди соціального страхування недоотримують мільярди гривень надходжень, а громадяни втрачають належний соціальний захист. Зрозуміло, що українці, які офіційно отримують «мінімалку», не можуть розраховувати на суттєві виплати у разі безробіття чи нещасного випадку, мінімальний обрахунок йде і за лікарняні. Звісно, і на пенсію нормальну розраховувати не варто.

Штраф збільшиться у 20 разів

Така ситуація, запевняють в уряді, сильно непокоїть державних мужів. Тому вони вирішили попрацювати над легалізацією праці в Україні. Так, пакет нових законопроектів містить чимало новинок. По–перше, вводиться нове поняття — «гарантована заробітна плата». Її розміри встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України за вісьмома категоріями працівників залежно від складності робіт і кваліфікації робітників і переглядатимуться щорічно, залежно від зростання мінімальної заробітної плати. Цей розмір зарплати буде обов’язковою для виплати працівникам підприємств будь–якої форми власності. Також передбачається, що розмір заробітної плати для молоді на першому робочому місці протягом одного року трудової діяльності в нормальних умовах праці не може бути нижчим 85 % розміру мінімальної заробітної плати.

Посилиться суттєво і контроль за легальною виплатою зарплати. Зокрема, чимало прав отримує Державна інспекція праці: її інспектори матимуть можливість у будь–який час, без попередження, «завітати» до підприємства, вилучати всі необхідні документи, ставити питання працівникам і навіть фіксувати все побачене на відео чи фотоапарат.

У «букеті» з цим іде серйозне підвищення штрафних санкцій. «Встановлюється відповідальність у вигляді штрафу за ухилення від оформлення трудових відносин та виплата винагороди за працю без нарахування та сплати внесків та податків (розмір штрафу — дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного неоформленого працівника, а це 34 тисячі гривень замість нинішніх 1700), — наголошує Лідія Ткаченко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень України, — також каратимуть і за виплату зарплати не в повному обсязі та виплату в розмірі, нижчому мінімальної зарплати».

Крім того, передбачаються зміни в Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі. А ще встановлюється відповідальність і для тих працівників, які отримують зарплату в «конвертах»: тепер, у разі доведення факту в суді, доведеться заплатити штраф до 20 неоподатковуваних мінімумів — до 340 гривень.

«На наших людей пряник не діє»

Цікаво, що думки експертів щодо урядових новацій сильно різняться. Є експерти, які вважають, що покарання гривнею ефективне. «На мою думку, прийняття цих законопроектів матиме позитивний ефект, сприятиме збільшенню надходжень і до бюджету, і до фондів соцстраху, — каже Лідія Ткаченко, — бо більшої тінізації в нашій економіці, ніж зараз, уже просто не може бути. Як свідчать вітчизняний досвід (перехід до пласкої шкали і зниження ставки оподаткування доходів фізичних осіб у 2004 році) і досвід країн СНД (наприклад Російської Федерації, де було істотно зменшено розмір пенсійного внеску), методи пряника не спрацьовують. Культура бізнесу на пострадянському просторі значно більш сприйнятлива до репресивних заходів і, на жаль, дуже мало орієнтована на відповідальність та свідомість».

Інші експерти запевняють: у планах Мінпраці немає жодного пункту, який стимулював би підприємців виходити з тіні. Уряд, мовляв, іде шляхом фіскального силового тиску, а не створення сприятливих умов для прозорого ведення бізнесу.

Юрій Кузовой, директор Департаменту розвитку соціального страхування Федерації роботодавців, наприклад, певен: для того, щоб боротьба із зарплатами у конвертах була успішною, роботодавець має бути економічно зацікавлений у легальній праці. «Зараз витрати роботодавців, пов’язані з виплатою зарплати, дуже високі: на кожну тисячу гривень зарплати роботодавець мінімум 40 % додатково перераховує до фондів соцстрахування, ще 20% мусить витратити на додаткові соціальні гарантії. Виходить, на кожну тисячу зарплати ще 600 гривень додаткових витрат. Звичайно, зарплата у конверті і працівнику, і роботодавцю вигідна — навантаження по внесках у фонди соцстрахування відлякують від механізму легальної зар­плати».

Посилення ж фіскальної, контролюючої складової, залякування штрафними санкціями не дасть позитивного ефекту, переконаний експерт. Адже підприємець, який працює в тіні, просто з огляду на економічні реалії не зможе працювати легально — його бізнес буде невигідний. А тому й розмір штрафу для «тіньовиків» не має значення. «Репресивні заходи працювати самі по собі не можуть, — каже Юрій Кузовой. — Якщо просто збільшити штрафні санкції і не змінити умови праці, у кращому разі, ви просто отримаєте зменшення нелегальної праці, але аж ніяк не легалізацію. Тому ми як учасники діалогу з урядом наполягаємо на економічних механізмах впливу, на зміні бізнес–клімату, на боротьбі з корупцією, за рівнем якої ми на рівні з Гондурасом. Створіть умови для бізнесу, а не затискайте його!»

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна щодо законопроектів Мінпраці епітетів не добирає — називає їх «антинародними та антиекономічними»: «Це вдарить по малому та середньому бізнесу і призведе або до його повного згортання, або до ще більшої тінізації. Я вважаю, що це абсолютно аморальна дія: ми свідомо штовхаємо малий та середній бізнес у різні темні схеми, намагання обійти регуляції».

Насправді уряду пояснити закручування гайок українцям буде досить важко. Тим більше що наші громадяни прекрасно усвідомлюють, що українські чиновники й самі живуть не на одну офіційну зарплату. Згідно з даними опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, громадяни України не задоволені системою збору та розподілу податків та внесків: 34,6% респондентів певні, що «все одно ці гроші будуть розкрадені чиновниками». Водночас же майже 20% українців переконані, що у них «відбирають чесно зароблені гроші».

Навіщо українцю пенсія?

Колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко звертає увагу і на особистi інтереси українців. «Що є стимулом для легальної праці? Це, безумовно, наявність певного страхового пакета, який гарантує держава. У першу чергу, йдеться про належне пенсійне забезпечення у старості. А що наша держава може запропонувати? Зараз проголосоване нове пенсійне законодавство, яке, на жаль, не дає людині жодних стимулів для участі в державній пенсійній системі, для легалізації своєї праці. Адже сьогодні, щоб отримати мінімальну пенсію за віком, уже треба буде працювати на десять років довше. І протягом 35 років для чоловіків і 30 років для жінок сплачувати щонайменше 400 гривень щомісяця. І за цієї умови ви отримуєте мінімальну пенсію — сьогодні це 764 гривні. І є інша ситуація: коли ми не платимо цих коштів взагалі і все одно отримуємо мінімальну пенсію. Бо на це є державна гарантія. То скажіть, чи є в людини зацікавленість в офіційній сплаті внесків? Більше того, відповідальності за нелегальну працю і сьогодні не існує. І водночас 50% економіки перебуває у тіні. Тобто репресивні методі не працюють».

Крім того, каже Розенко, урядові ініціативи боротьби з тіньовими зарплатами лише посилюватимуть корупційні дії в державі: адже стягувати штрафи має Держінспекція праці. А її штат — один інспектор на район. Крім того, у цієї особи зарплата — 1500 гривень. «І цьому інспектору потрібно, за ідеологією уряду, накладати штрафи в 25—34 тисячi гривень за зарплату в конвертах», — зауважує Павло Розенко.

Вихід експерти вбачають у комплексній «терапії»: у суттєвому зменшення навантажень на фонд заробітної плати (а для цього треба шукати альтернативні джерела наповнення Пенсійного фонду), індивідуальному підході до різних категорій підприємців, дбати слід і про сферу зайнятості.