Творчі подарунки

22.07.2011

«Людина хоче обдурити смерть і вигадує тисячі способів залишити по собі пам’ять. Це самообман. Однак завдяки цій вселюдській енергії самообману і самоствердження намножується культура. Так зi слабкості постає сила». Мені так здається, що в цьому неоднозначному вислові Івана Дзюби — іронічному і правдивому — вловлюється його характер. Тому саме цю цитату, взяту з документального фільму «Совість. Феномен Івана Дзюби», я зробила б титульною. Цю картину — один iз кількох творчих подарунків ювілярові — покажуть на Першому Національному 25 липня о 9.20 та 26 липня о 21.00 — на каналі «Культура».

У фільмі викладено біографію Івана Дзюби з коментарями автора картини — режисера Олександра Муратова та інтерв’ю самого ювіляра, воєнну хроніку, архівні світлини. «Я майже рік записував інтерв’ю з Іваном Михайловичем, — розповів «УМ» Муратов. Оскільки для мене було важливо поставити запитання, які його розкривали б, то загального матеріалу вийшло на п’ять годин. Після першого монтажу хронометраж фільму становив три години, але я зрозумів, що для глядача це може бути важке випробування, й скоротив фільм до 58 хвилин». Теми, які Муратов порушує у розмові із Дзюбою, варіюються від аналізу життєвого шляху ювіляра й до його особистої оцінки сучасної України. «Я був такий ідеаліст — ще в школі був секретарем комсомольської організації, читав лекції «о международном положении». Смішно згадати», — репліка на тему комсомольської юності. «Кінець 52–го року... Я роблю звітну доповідь. Відкладаю на бік текст, затверджений у всіх інстанціях, і починаю імпровізувати. Перед цим був XIX з’їзд партії — і там був заклик до критики і самокритики. Я почав говорити, що в нас у інституті твориться, що директор і парторг витворяють... Народ реве, начальство не знає, що робити...» — про перехід до «инакомыслия». З цитат, які хотілося би запам’ятати й передавати іншим, наведу лише одну, співзвучну з першою, використаною у цьому тексті: «Еліта — це ветеринарне поняття... Те, що у нас називається елітою, ніякого відношення до справжньої еліти не має».

28 липня о 17.00 відбудеться презентація збірки на пошану Івана Дзюби, — Corvus albus («Білий крук») видавництва «Дух і Літера», у Конгрегаційній залі НаУКМА, на якій очікується присутність ювіляра. Серед запрошених гостей — Ольга Гнатюк, Леонід Фінберг, Мирослав Попович, Максим Стріха. Також нагадаємо, що нині видавництво «Либідь» готує до друку літературознавче видання Івана Дзюби «Є поети для епох», присвячене творчості Ліни Костенко. «Сподіваємося, що презентація цієї книги відбудеться у 20–х числах вересня», — повідомила «УМ» Світлана Головко, головний редактор редакції гуманітарних наук. «Є поети для епох» має вийти за програмою Державного комітету телебачення і радіомовлення «Українська книга» під рубрикою «До 20 річниці Незалежності України», запланований тираж — дві тисячі примірників. За цією ж програмою у видавництві «Криниця» готують збірку листів відомих українських діячів до Івана Дзюби «Рукопис: Український альманах спогадів, щоденників, листів, документів, світлин», том 2.

  • Феномен Вольвачівни

    Ніхто до сьогодні не знає ні її точної дати народження, ні приблизного року смерті, ні місця поховання. Не дійшло до нашого часу і жодної фотографії чи портрета письменниці, оскільки вона не мала власних дітей і внуків, які могли б зберегти для історії подібні свідчення. >>

  • Хата-мрія Тараса

    Тарас Шевченко прожив коротке і тяжке життя. Він помер у 47 років, з яких 24 припали на кріпацтво, 10 — на заслання і лише 13 років поет був порівняно вільною людиною. >>

  • Рідна мова визволить: Євген Чикаленко 5 років добивався дозволу царської цензури на видання українських книжок

    Наближається 155-та річниця з дня народження мецената Євгена Чикаленка. Чикаленко п’ять років добивався дозволу царської цензури на видання своїх україномовних книжок, оплачував гонорари Бориса Грінченка і допомагав хворому Іванові Франку, уже сам бідуючи. >>

  • Голуба кров

    Королеві Великої Британії Єлизаветі ІІ 21 квітня виповнюється 90 років. За традицією, день народження королеви святкується двічі на рік, тому майже увесь 2016-й у Британії вважається ювілейним. Без сумніву, Єлизавета ІІ на цей час є найвідомішим монархом світу. >>

  • Реставратор нації

    Нещодавно в Музеї шістдесятництва відкрилася виставка «Він бачив крізь час», присвячена видатному історику, культурологу, філософу, археологу, громадському діячеві — Михайлу Юліановичу Брайчевському. Лише найближче оточення вченого знало його ще й як неабиякого поета та художника. >>

  • Мить Слави

    Жива легенда стверджує — допоки Оранта молитиметься за Україну в Софії Київській — незнищенним буде український дух, український народ. Тому й, певно, жодна нація цього світу не має такого сузір’я видатних жіночих постатей, які творили національну та світову історію, зупиняли світове зло, ставали символами незламності людського духу та проривного пасіонарного чину в найкритичніших для народу буревіях історії… >>