Героїзм, доведений судом

«Суд підтвердив національну гідність»

Нарешті у тривалому судовому процесі за позовом Наталії Вітренко, про який неодноразово писала «УМ», поставлено крапку. Нагадаємо, лiдерка Прогресивної соціалістичної партії України оскаржувала указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність у XX столітті. Після десятка слухань упродовж року Окружний адміністративний суд Києва відхилив позов прогресивної соціалістки.

Рівно два тижні тому суддівська колегія несподівано для всіх вирішила розглядати позов Вітренко в порядку письмового провадження i досить швидко ухвалила остаточне рішення. Хоча, з огляду на досвід пережитих судових засідань, учасники процесу готувалися до затяжної й нелегкої боротьби. Залучені треті особи з «проукраїнського табору» мусили вислуховувати семигодинні спічі Вітренко про «бандерівські звєрстованія» і «генія людства Лєніна» (натомість свої пояснення нащадки воїнів УПА так не мали змоги надати). На засіданнях виступали навіть московські історики, а суд розмірковував над можливістю залучити до справи відеоматеріали — фільми про упівців та боротьбу з ними. Але рішення вдалося ухвалити і без «кіно».

Звісно, представники з «проукраїнського» табору не приховують свого задоволення. «Суд підтвердив національну, державну гідність. Бо якби він скасував цей указ, то була б ганьба, — каже дочка президента Української головної визвольної ради Кирила Осьмака пані Наталія. — Я втішена, що суд зважив і на мої аргументи: про те, що цей указ базується на Женевських та Гаазьких конвенціях; про те, що позов Вітренко розпалює міжнаціональну ворожнечу». А особливо втішає опонентів Вітренко мотивувальна частина судової постанови. «У позові Вітренко відмовлено не лише суто з формальних і процесуальних причин, — каже адвокат Сергій Деледивка, представник третьої особи Наталії Осьмак. — Найбільшим позитивом цього рішення я вважаю зазначення в мотивувальній частині факту того, що жодним судовим рішенням (у тому числі й вироком Нюрнберзького трибуналу) не встановлено й не засуджено діяльність зазначених в указі організацій (зокрема, УПА, ОУН, «Карпатської Січі») як злочинних, як фашистських. Це тепер є підставою вважати брехунами тих, хто стверджує, що вояки зазначених організацій кимось чи колись були засуджені. По–друге, суд чітко встановив, що особиста оцінка історичних фактів (у тому числі й позивачкою Наталією Вітренко) є лише приватною справою і не має юридичного значення».

На захисті борців — уся Україна

«Зрозуміло, що і я задоволений. Бо якби суд ухвалив протилежне рішення, то наслідки такого незаконного рішення були б катастрофічними для всієї судової системи України, — прокоментував постанову суду Герой України Юрій Шухевич. — Відразу хочу відзначити, що сотні звернень небайдужих читачів «УМ», які своїми заявами «завалили» суд, не були даремними, бо дали зрозуміти суддям, що ця справа є неординарною, оскільки зачіпає права і обов’язки мільйонів українських громадян. Я був приємно вражений тим фактом, що заяви надійшли з різних куточків України: зi Слобожанщини, Криму, Центральної України, не кажучи вже про Західну Україну. Надзвичайно багато заяв надійшло від колишніх політв’язнів, а особливо мене втішили заяви від молодого покоління українців. Узагалі вийшла цікава ситуація. Вітренко, сама того не бажаючи, об’єднала у справі захисту указу внука Степана Бандери — провідника ОУН, доньку Кирила Осьмака — Президента УГВР, сина Василя Кука — головного командира УПА після загибелі Романа Шухевича–Чупринки та сотні інших небайдужих українських патріотів».

Представник Степана Бандери–молодшого, адвокат Роман Орєхов, який був присутній на всіх засіданнях упродовж цього року і тримав оборону в суді як правозахисник (і це враховуючи той факт, що Роман — громадянин Росії!), називає ухвалу «витвором судового мистецтва»: «Це надзвичайна подія для українського судочинства і ознака його спроможності одужати. Важко переоцінити важливість саме таких формулювань, які використав суд у своїй постанові. Це не боягузство, як це часто–густо буває, коли суди намагаються позбавитися резонансних справ з формальних підстав, а прояв певної громадянської позиції, який заслуговує на повагу».

Попереду — справи Бандери і Шухевича

Правозахисник, представник Юрія Шухевича і активний дописувач «УМ» Олекса Чорнота нагадує, що 4 серпня 2010 року минуло шість місяців iз дня офіційного опублікування указу №75: «Це означає, що всі позовні заяви з приводу його оскарження повинні бути залишені судами без розгляду, оскільки пропущено термiн звернення до суду. За наявною в нас інформацією, жодна особа, крім товаришки Вітренко, не оскаржила цей указ. Тож рішення суду за позовом Вітренко буде остаточним у справі оскарження цього указу. Якщо апеляційна інстанція підтвердить рішення суду першої інстанції про відмову Вітренко в задоволенні позову, вже ніхто не зможе поставити під сумнів законність ухвалення Президентом України Віктором Ющенком указу про вшанування борців за незалежність України».

Але розслаблятися патріотичний табір не має змоги: в один і той же день, 2 серпня, Вищий адміністративний суд розглядатиме і справу щодо героїзації Романа Шухевича(слухання призначене на 9:15), і Степана Бандери (о 14:00). «Тобто у нас попереду ще резонанснішi події, — каже Роман Орєхов. — Але я сподіваюся, ця тенденція, фундамент якої вже закладено, дасть паростки. І зі своїх «молодших товаришів» Вищий адміністративний суд візьме приклад».