У Криму цьогорiч сподiваються зiбрати 1,5 мiльйона тонн зернових. (Фото Рейтер.)
Жнива у степових «хлібосіючих» районах півострова стартували рівно місяць тому. А могли й на днів п’ять раніше — завадили затяжні зливи. Утім ця вимушена заминка суттєво не позначилась на темпах робіт і головне — класі зерна. Наразі, як розповіли «УМ» в Управлінні землеробства Міністерства аграрної політики і продовольства Криму, 1722 комбайни (з них 735 залучено з сусідніх областей України) перебувають практично на фінішній прямій.
Якщо ж небесна канцелярія буде й надалі прихильною до тутешніх аграріїв, то до 25 липня вони мають повністю «розібратися» зі своїми колосковими — озимою пшеницею, озимим та ярим ячменем. Ними цьогоріч зайнято відповідно 349,8 тис., 159,8 тис. і 55 тис. гектарів, що становить ледве не половину всієї кримської ріллі.
Сьогодні на 470 тисяч гектарах збіжжя вже зібрано. Врожай — 1 мільйон 44 тисячі тонн, що майже вдвічі більше, ніж на цю пору торік. Реально ж націлилися кримчани цьогоріч на всі півтора мільйони тонн зернових. Середня врожайність зафіксована на рівні 30,1 центнера. За цим показником лідирують господарства Красногвардійського, Красноперекопського і Совєтського районів.
«Цьогоріч нам як ніколи підфартило з погодою, — не приховує голова спостережної ради одного з найбільших господарств Сімферопольського району — акціонерного товариства «Партизан» Петро Калин. Дощі у травні пройшли, наче на замовлення. Тож озимі визріли нормально. З пшеницею, приміром, вийшли на рівень 46,7 центнера з гектара. Її реалізація, ціна мене особливо не турбують, позаяк у нашому господарстві дійне стадо з 600 корів і 200 тисяч голів птиці, тому майже все зерно пiде на їх відгодівлю. Для цього я навіть міняю пшеницю і ячмінь 2—3 класів на фуражне зерно.
А от для іншого мого співрозмовника — фермера Олега Каценка з Красногвардійського району — цінове питання дуже важливе. Адже він займається лише ранніми зерновими на власних і орендованих у пайовиків землях.
«Навесні, — розповідає пан Олег, — дехто у нашому районі уклав форвардні контракти з «Хлібінвестбудом» щодо продовольчої пшениці. Ціну заявили загалом прийнятну — понад 1720 гривень за тонну. Люди не прогадали. Я ж особисто не пішов на угоди, бо не був певен, що отримаю визначені обсяги пшениці високого класу. А от на контракти з ячменю я охоче б погодився, але цю культуру не пропонували. Нині ж біля нашого елеватора крутяться трейдери і ті, хто на них працює. Правлять за ячмінь 1420 гривень. Проте така ціна мене не влаштовує, бо рентабельність вийде майже нульовою. Однак трейдери очікують. Вони ж добре знають: таким, як я, потрібно віддавати борги за кредитами, готувати землю до посівної. Отож iде гра нервів. Як не крути, якусь частину врожаю все ж доведеться реалізувати на їхніх умовах.
На нараді, яка вiдбулася днями у місцевому агроуніверситеті за участю профільного міністра Миколи Присяжнюка, кримський міністр аграрної політики і продовольства Валерій Кравець розповів, як на півострові збираються вийти на запланований до 2015 року вал у 2,5 мільйона тонн хліба: «Одним із основних факторів, без якого Крим не може стабільно працювати і давати планові показники — це своєчасна, безперебійна у повному обсязі робота меліоративної системи. Не варто забувати, що необхідних опадів, які Бог нам дав цього року, у Криму щороку не буває. У нас середньорічний показник опадів — 320—340 мм». Своїми силами, виявляється, кримчани можуть вести зрошування на 140 тисяч гектарів. На часі, на думку міністра, частковий перехід внутрішньогосподарчих мереж у приватні руки, фінансування робіт iз відновлення зрошувальних систем із місцевих бюджетів. І навіть за цих умов без державної програми, яка передбачала б виділення 700 млн. гривень, не обійтись.
Ще для підвищення урожайності зернових на півострові вкрай важливі удосконалення структури посівних площ і упорядкування сівозміни. Відтак науковцями місцевого Центру наукового забезпечення АПК розроблена структура посівних площ включно для кожного району. ЇЇ контролюватимуть і враховуватимуть при наданні земельних паспортів сільгоспвиробникам, у яких у виробництві щонайменше 100 гектарів угідь. «Розумію, — сказав Кравець, — що вона сьогодні влаштовує не всіх, оскільки обгрунтована з наукових міркувань і не дозволяє по п’ять років на одному місці висівати зернові, як у нас деінде було».
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
