Ректор Дмитро Мельничук та його найкращі випускники.
...«То ким ти будеш?» — зустрічає дід свого улюбленого онука Романа, коли той переступає поріг батьківської обори, приїхавши зі столиці на гостину до рідної Косівщини. «Великим начальником», — жартома відповідає хлопець. А оскільки в кожному жарті є частка правди, то начальником, принаймні управлінцем в агробізнесі, йому бути. Бо спеціалізація, яку опанував випускник магістратури Університету Вагенінген (Нідерланди) паралельно з навчанням на факультеті аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, так і зветься — управління в агробізнесі.
Один iз провідних українських вишів — Національний університет біоресурсів і природокористування України — має міжнародні зв’язки, що охоплюють ледь не всю планету. Їх вершина — меморандуми з університетами штатів Айова та Луїзіана (США), імені Гумбольдта (Німеччина), міста Гент (Бельгія) про визнання системи освіти НУБіП України як такої, що відповідає їхнiм вимогам. А це — конкретне визнання українського диплома в світі.
Кілька років тому в рамках угоди про співпрацю між НУБіП України та Університетом Вагенінген було визначено 18 спеціалізацій міжнародного магістерського курсу Management, Economics and Consumer Studies (менеджмент, економіка і вивчення поведінки споживачів), що дозволило вперше в Україні розпочати підготовку магістрів з отриманням подвійних дипломів — НУБіП України та Університету Вагенінген. Навчаючись у цьому голландському виші, п’ятеро українських магістрантів успішно захистили тут перед міжнародними екзаменаційними комісіями двох університетів магістерські дисертації.
Нещодавно відбувся перший випуск магістрів факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування з видачею міжнародних подвійних дипломів європейського і українського зразка — НУБіП та Університету Вагенінген. Останній, як свідчать дані відомих рейтингових агентств, є одним iз лідерів серед європейських вишів у сфері наук про життя — аграрний сектор, агробізнес, екологія, навколишнє середовище тощо — і абикому свої двері не відчинить. Тому й значення отриманих дипломів — особлива.
«Вагенінген — це невеличке місто, можна навіть сказати, містечко студентське, — згадує Тетяна Галаєва, одна з п’яти учасників проекту. — Ледь не половину його мешканців складають студенти та співробітники тамтешнього університету і винахідницького центру, тож і атмосфера там панує особлива». «Там працюють дуже багато неординарних особистостей, цікавих викладачів, і спробувати когось виділити — справа складна, — долучається до розмови Ірина Кулик. — Кожен iз них має свою родзинку — цікаві презентації, відеоролики, індивідуальний підхід до студентів. Ми й зараз пригадуємо заняття у викладача науки про прийняття рішень (так назва цього предмета звучить у перекладі з англійської) Фріца Классона, пов’язаної з лінійним програмуванням»...
Не може не тішити й той факт, що ці високваліфіковані молоді фахівці залишаться працювати в Україні. «Якщо раніше значна частина нашої студентської молоді, яка виїздила на навчання за кордон, залишалася там у пошуках свої долі, то нині картина суттєво змінилася, — каже ректор НУБіП академік Дмитро Мельничук. — Сьогодні більшість студентів, які закінчили провідні університети Європи, США, Японії, з якими маємо угоди про співпрацю, повертаються в Україну і пов’язують своє майбутнє саме з нею. І це не може не радувати!».
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
