Не забудьте хороший настрій і тугий гаманець

Сезон відпочинку на заповідних Шацьких озерах розпочався з приємної події — у червні урочисто відкрито нову дорогу до урочища Гряда на Світязі. Саме тут, на цьому мальовничому березі волинської перлини, розташовано найбільше баз відпочинку. Але доїхати сюди було вельми непросто. Два кілометри пекельного шляху, як називали його водії, відтепер туристи долають без проблем, бо нова дорога відповідає євростандартам. До осені обіцяно збудувати такі ж автошляхи до кількох сіл на березі озера, куди теж люблять їздити на відпочинок туристи.

Згодні на «кошмар», бо немає вибору

Хоча незадовго до відкриття сезону влада добряче полоскотала нерви власникам усіх закладів відпочинку як на Світязі, так і на інших озерах. Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук заявив, що жодна непідготовлена база відпочинку без мінімального пакета зручностей відкрита не буде. Бо елементарні правила життя й поведінки, хоча б у літній період часу, на озерах мають бути дотримані. Отож приписано у мінімальні терміни навести лад на пляжах, встановити паркани поблизу баз, заборонити нічну торгівлю алкоголем та музику після 23–ї години. На виконання цієї установки в травні розпочалися широкомасштабні перевірки закладів відпочинку. Виявилося, що практично жодна з 82 баз на Шацьких озерах у повній мірі не дотримується санітарно–гігієнічних вимог. Найбільше клопотів завдають старі дерев’яні будиночки на узбереж­жі, а їх майже чверть від усіх наявних. Сервіс «по–радянськи» зберігся на більшості баз відпочинку. Тільки прихильники екстремального туризму згодні платити гроші за такі умови проживання, компенсуючи всі мінуси чудовою світязькою водою.

У самому селищі Світязь, де чи не кожен приватний будинок перетворюється влітку на міні–базу відпочинку, рік у рік теж виникають проблеми через відсутність каналізації та вивезення сміття. Очисні споруди, будівництво яких не під силу районному бюджету, й досі будують. Востаннє з держбюджету було виділено кошти (400 тисяч гривень) у 2008 році. Збудовано лише приміщення для очисних споруд. Перша черга очисних має зібрати стоки з будинків, розташованих най­ближче до озера. Благо, що після літньої туристичної навали Світязь самоочищається завдяки потужним підземним джерелам, інакше він давно перетворився б на брудну калюжу. На спорудження централізованої каналізації в селищі знову обіцяно державні кошти обласною владою. Та чи дочекається цього дарунка блакитна перлина України, де щорічно відпочивають тисячі українців з усіх куточків держави? За двадцять років незалежності на Світязі побудовано безліч крутих віл за високими парканами, але жодна з влад не наважилася залучити їх власників до будівництва очисних споруд. Саме тут можна спостерігати в усій повноті українські блиск і вбогість. Бо хіба може дорівнятися дерев’яний, ще радянський будиночок шахтарської бази відпочинку до палацу волинського митника?

Нещодавно Борис Клімчук узагалі засумнівався в доцільності існування відомчих баз відпочинку, бо у світі, за його словами, лише «серйозні фірми, і то дуже обережно, дозволяють собі такі речі. Та й це виняток із правил». У середині 90–х він, наприклад, пропонував шахтарям продати базу відпочинку й заплатити борги iз зарплати. Не погодилися й через те досі мають «поганий кошмарний відпочинок». Завдання влади, аби в шахтаря була така зарплата, щоб він міг поїхати відпочивати куди захоче. Благородні наміри, звичайно. Та сьогодні навіть зароблену зарплату волинські шахтарі не отримують вчасно. Чи можуть вони дозволити собі з сім’єю поїхати відпочивати, куди вважають за потрібне? І не лише шахтарі. Для багатьох волинян, де середня зарплата одна з найнижчих в Україні, навіть відпочинок на Світязі стає недоступним, не кажучи вже про Крим, Туреччину чи Єгипет. Тому навіть на «кошмарні» умови на своїх базах вони згодні, бо не мають вибору.

Хто куди, а ми в «номера»

Червень, який розпочався не властивою йому спекою, у другій своїй половині приніс довгожданні дощі, які розлякали відпочивальників в озерному краї. Туристичного буму на Світязі поки що не спостерігається. Ціни у приватному секторі залишилися на рівні минулорічних. Люди розуміють, що, піднявши ціни, вони можуть залишитися без нічого. А тому від 50 гривень і вище можна зняти ліжко в селянській хаті. Якщо із пакетом зручностей — доведеться заплатити більше. У пік сезону ціни можуть піднятися, але не набагато. Ціни у пансіонаті «Шацькі озера» (у літніх будиночках і в номерах) «кусаються» трохи більше. Наприклад, кімнатка у літньому будиночку на березі озера вартує 440 гривень за добу. Раніше чимало приватних господарів зголошувалися годувати своїх квартирантів. Нині від цієї послуги більшість відмовляється. Продукти подорожчали, отож домашнє харчування стає справді дорогим задоволенням. Як харчуватися — справа самих відпочивальників.

Утім і для найвибагливіших клієнтів на Світязі знайдеться чимало райських куточків. Так званих VIP–зон із закритими автостоянками і номерами по 100 доларів за ніч тут вистачає. Діапазон цін у котеджах, яких набудовано на берегах не лише українського Байкалу, а й на інших озерах Шацького національного парку, вже достатньо чимало, коливається від 270 гривень за двомісний номер до 480. Це якщо без «наворотів» і по–скромному. Якщо ж вам закортить відпочивати у сімейному напівлюксі або в покращеному номері (з інтернетом, більярдом, тренажерними залами, дитячими майданчиками і т. д.) то тут доведеться розкошелитися на 520— 760 гривень. Та ще й із триразовим харчуванням по 180 гривень з особи. Сім’ї з трьох осіб такий відпочинок обійдеться 1100— 1300 гривень за добу. За 100 доларів можна знайти також скромний окремий будиночок на березі. А на озері Пісочне, що неподалік Світязя, що вважається ще більш цілющим, ніж святязьке, котеджик орендувати можна за 150 «зелених». За добу. І відпочивати маєте не менше трьох днів.

Хто має гроші й прагне комфорту, вже забув дорогу на Світязь і їздить відпочивати на моря. Кажуть, виходять майже ті самі гроші, але умови не порівняти. Влада нещодавно метала громи, що на Гряді є дорогі ресторани і зовсім немає недорогих їдалень. Ніби на Світязі щось було дешевим! Як сказав кореспонденту «УМ» заступник голови Шацької райдержадміністрації Віктор Плейтух, районна влада зобов’язала райспоживспілку у своєму кафе на Гряді забезпечити порівняно недороге триразове харчування. В їдальні Львівського автобусного заводу можна похарчуватися три рази за 100 гривень.

Розваги замовляли?

На озерах відпочивати добре, якщо є погода. Коли йдуть дощі, то тут не залишається нічого, окрім як пити горілку, їсти шашлики та юшку. Та останніми роками сервіс розваг для туристів суттєво побагатшав. Якщо маєте час та бажання — можете поїхати на екскурсії по визначних місцях Волині та сусіднього Бреста. Якщо любите велосипед — то гріх не скористатися можливістю завітати у гості до русалки: так називається велосипедний маршрут берегами шести озер Шацького національного парку. Любителям екстремального туризму пропонується похід на байдарках. Фішкою всіх цих розваг є, звичайно, фірмова світязька юшка з вугра, без якої відпочинок на Шацьких озерах вважається неповноцінним. Якщо ви приїхали своїм автомобілем, то всі екскурсії можете здійснити самотужки. Коли ж ви без авто — теж не біда. Під боком є ліси, де можна збирати гриби та ягоди, та водойми, щоб зайнятися риболовлею. Нудно на відпочинку буває тільки тим, хто звик, щоб задоволення їм підносили на тарілочці.