Як уболівальникові зробити цікавішим змагання команд української прем’єр–ліги, надто ж якщо твій улюблений клуб не хапає з неба зірок або грає в нижчому дивізіоні? Київський журналіст Володимир знайшов для себе своєрідний вихід: він «підігріває» інтерес грошовими ставками на матчі. Тепер це робиться не біля будок із вивішеними розкладами матчів, а у віртуальному просторі. Із певного часу букмекерські контори, через які можна робити ставки, оселилися в інтернеті. Тут можна знайти і «Марафон», і «Фаворит», чиї вивіски раніше рясніли на вулицях.
«Зазвичай ставлю близько п’яти євро. Граю не для великого прибутку, а для інтересу», — розповідає Володимир. Каже, що за сприятливих умов можна спокійно подвоїти кількість грошей на рахунку вдвічі лише за місяць. Для початку слід зареєструвати собі «електронний гаманець» — на зразок того, що дозволяє робити покупки через інтернет, і переказати на нього кошти.
За словами Володимира, активніше грати не дозволяє брак часу. Адже справжньому фанатові, який грає «по–крупному», потрібно постійно стежити за статистикою, читати спеціальні форуми, на яких обмінюються думками інші гравці. «Ставлю на ті змагання, в яких розбираюся, чемпіонат України — в тому числі. А ось українська перша ліга, а також італійська серія В чи інші нижчі ліги європейських чемпіонатів букмекери не шанують — там багато договірних матчів», — говорить Володимир про свої спостереження.
Зате ледь не щодня грає його колега Олексій. На його користь — великий досвід у галузі футбольних котирувань. «Стабільно ставлю близько 20 доларів, можу «закинути» і 50 на один матч, якщо впевнений у ньому на всі сто відсотків», — розповідає гравець. Максимальний виграш, який мав за весь час, — 300 доларів із проставленої сотні. Стільки ж найбільше програвав. Грає переважно в закордонних конторах. Українські, які діють напівлегально, за словами Олексія, зазвичай занижують коефіцієнти на 20—30 відсотків, що зменшує прибуток у разі вгадування.
А ось столичний менеджер Дмитро за особливим прибутком не женеться, але збільшити свій інтерес до першості України через «пророкування» рахунків теж не проти. Уже третій сезон Дмитро змагається в конкурсі прогнозистів, який організовує одна з тематичних спільнот інтернет–сервісу «Живий журнал». «Минулого року вирішили започаткувати ще й комерційну першість: розробили регламент нарахування балів, кожен із учасників вніс по 75 гривень у призовий фонд; назбиралося півтора десятка охочих пограти. За підсумками чемпіонату призи отримали шестеро. Перше місце принесло дівчині з Донецька щось із 300 грн.», — розповідає Дмитро. За його словами, гроші тут — не головне. Головне — інтерес. А якщо кожного тижня змагатися на тоталізаторі з собі подібними, з’являється цікавість навіть до матчів на кшталт «Іллічівець» — «Зоря». Із нетерпінням очікуєш забитого м’яча команди, на яку поставив.