Сергій Гупаленко: Із бразильцями треба говорити сам на сам

Івано–Франківськ останнім часом стабільно заперечує твердження, буцімто по всій Україні футбол — «спорт номер один». Місцеве «Прикарпаття» опускається в дедалі нижчі ліги. Натомість на перший план в обласному центрі вийшли баскетбол і футзал. Цього року баскетбольна «Говерла» принесла столиці Прикарпаття перші медалі чемпіонату України — бронзові, на черзі — дебют в єврокубках. Ще далі пішов футзальний «Ураган»: франківці не просто вперше за вісім років існування клубу вискочили на п’єдестал, а й здобули одразу «золото», тож восени краяни зможуть повболівати за свою міні–футбольну команду в найпрестижнішому єврокубку. «Україна молода» поцікавилася в головного тренера «Урагана» Сергія Гупаленка, в чому секрет його успіху та як команда готується до нових відповідальних стартів.

«Будуть нові бразильці»

— Сергію, ви ще не втомились святкувати чемпіонство? Коли команда повертається до тренувань?

— А ми вже повернулись. Із середи в нас почався тренувальний збір на курорті Кароліно–Бугаз біля Одеси. Тут до 24 липня ми працюватимемо над «фізикою» хлопців і поступово переходитимемо до роботи в залі. Спочатку — робота над собою, двічі на день — тренування на піску, а вже далі перенесемо вечірнє заняття до приміщення.

— Спаринги із іншими командами заплановані?

— Тут ні, працюватимемо над фізичними кондиціями. А вже з 30 липня, коли виїдемо до Польщі, почнемо проводити спаринги. У серпні там пройде міжнародний турнір. 30 серпня має бути матч за Суперкубок України, із 3 вересня стартує новий чемпіонат, тому часу на підготовку не так уже й багато, як може здаватися. Ще з’їздимо до Москви, там у нас теж заплановано кілька товариських матчів.

— Майже одразу після здобуття чемпіонства в «Урагані» відбулися певні перестановки: кілька гравців пішли в інші клуби, когось ви запросили. Працюєте над підсиленням перед єврокубком?

— А як же інакше? У хлопців, які залишили клуб, закінчилися контракти, і їх вирішили не продовжувати. Підписали угоди з кількома гравцями львівського клубу «ТВД», який припинив існування, і далі проводимо роботу в пошуку гравців. Зокрема буде поповнення одразу кількома виконавцями із Південної Америки. Детальніше поки нічого не скажу, адже контракти ще не підписано.

«Без зайвих кілограмів Сержао буде не Сержао»

— У минулому сезоні за «Ураган» виступало одразу троє бразильців. Як гадаєте, без цих виконавців вдалося б завоювати золоті нагороди?

— Думаю, навряд. Вони принесли багато корисного в команду, і це не тільки їхні забиті м’ячі чи індивідуальна майстерність (Сержао став найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 27 м’ячів у 24 матчах. — Авт.). Наші хлопці теж зростали поряд з ними, запозичували якісь корисні моменти з їхнього вміння. Злиття двох шкіл, нашої і південноамериканської, пішло «Урагану» на користь.

— Якими бразильські легіонери «Урагану» є в житті? Пригадую, свого часу тренер львівського «Тайму», минулорічного чемпіона України, досить критично оцінював таких гравців, зокрема через їхні людські якості…

— Усіх стригти під одну гребінку неправильно. До людей треба мати підхід. Справді, бразильці для нас — специфічні люди, але до Івано–Франківська приїхали професіонали, які розуміли, що мають не лише заробляти гроші, а й вигравати. Навіть самі бразильці погоджуються, що серед їхніх співвітчизників–легіонерів є такі, що мають на меті просто збагатитися, сяк–так відбігати своє. Наші ж виявились інакшими, і з ними було просто працювати.

— У чому секрет цієї простоти?

— Найпростіше — спілкуватися із бразильцем сам на сам, а не виносити проблему на колективний розгляд.

— Але той самий бомбардир Сержао зовні виглядає як людина, що не надто товаришує зі спортивним режимом.

— У Сержао справді є зайві кілограми, але тут специфіка: якщо його вага стає нижче 108 кг, він перестає ефективно грати, не має сил. Якщо ж гладшає до 115, скажімо, — йому вже важко бігати. Але він тримає себе в потрібних межах, аби можна було ефективно грати, і це йому вдається.

Коли Сержао бачать уперше, то дивуються, як він узагалі може бігати по майданчику. А це в нього така комплекція. Сержао каже, що і в 25 років був таким самим. І його стартовій швидкості позаздрять багато суперників.

— А як легіонери розважаються у спокійному Івано–Франківську?

— Я не побачив у них бажання кудись піти й випити горілки чи ще чогось там. Хлопці вже сімейні, приїхали до нас із родинами. Знаю, що бразильці їздили собі якось на екскурсії до Львова, відпочивали в Буковелі, коли був сезон. Максимум, що могли дозволити, — трішки вина. У нас дворазові тренування щодня, тому особливо й не розженешся кудись. Хіба коли є вихідні.

«Український футзал стоїть на місці»

— Свого часу приїзд майстерних легіонерів неабияк підвищив рівень чемпіонату України з великого футболу. Чи є така тенденція в нашому футзалі?

— Я б сказав, що ми стоїмо на одному місці. Легіонери справді дещо підносять клас змагань, зростає видовищність, рівень першості. Але важко змінити все одразу після тривалого тупцювання на місці. Зараз ведуться розмови про створення футзальної екстра–ліги — може, цей крок щось вирішить.

— На Кубок УЄФА «Ураган» має якісь конкретні завдання?

— Завдання наймаксимальніші, адже вимагати треба неможливого. Хочемо в Кубку УЄФА потрапити до четвірки найкращих. Розумію, що це складно, але хлопці в нас досвідчені, плюс серед новачків будуть гравці, що вже виступали на такому рівні.

— Минулого року львівський «Тайм» приймав одну з груп основного раунду футзальної «суперліги» — Кубка УЄФА. «Ураган» може претендувати на таке?

— Думаю, ні, адже в нас зал не пристосований до змагань такого рівня. Треба і роздягальні переробити. Є й багато інших факторів... Поки це не на часі.

— А взагалі, фінансове становище клубу дозволяє зосередитись лише на спорті? Адже за минулий сезон одразу кілька міні–футбольних команд зникло, а перед стартом нового чемпіонату є проблеми в інших клубів…

— У нас поки все нормально, як здається. Детальніше може розповісти хіба президент клубу, але тривожних дзвінків ніби немає. Нових людей підписуємо, при клубі функціонує дитяча школа. Я навіть чув, що має з’явитися футзальна академія.

— Чи багато глядачів приходить на домашні матчі «Урагану»?

— Зал у нас невеликий, сидячих місць мало, але зазвичай він повністю забитий. Згідно з протоколами, близько двох тисяч уболівальників стабільно ходять на наші матчі, і це лише за кількістю проданих квитків. Стоять і в проходах, і за воротами. Є чимало людей, які мають запрошення, іншим чином пробираються на футзал...

— Сергію, а ви після здобуття чемпіонства отримували пропозиції змінити місце роботи?

— Навіть не думаю про таке, адже в Івано–Франківську мене все влаштовує. Я повністю переїхав до цього міста, почуваюся його повноцінним мешканцем. Сім’ї тут подобається. То навіщо мені їхати куди–інде?

ДОСЬЄ «УМ»

Сергій Гупаленко

Головний тренер МФК «Ураган» (Івано–Франківськ). Майстер спорту з футзалу.

Народився 23 березня 1970 р. в Запоріжжі.

Як гравець — чемпіон України 1998 р., володар Кубка України 1999 р., срібний призер чемпіонату України 1994, 1999—2000 рр., бронзовий — 1995—99 рр.; чемпіон Молдови 2006 р.

Як тренер — чемпіон України 2011 р.

Виступав за команди «Надія» (Запоріжжя; 1993—95), «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя; 1995–97), «Локомотив» (Одеса; 1997—98), «Віннер–Форд Університет» (Запоріжжя; 1998—1999), «Запоріжкокс–Ун–т» (1999—2002), «Укрсплав» (Донецьк; 2000—01), «Мегаполіс» (Москва, Росія; 2002—03), «Київська Русь» (Донецьк; 2004—05), «Толігма» (Кишинів, Молдова; 2006), «ЛТК» (Луганськ; 2006—07), «Ураган» (Івано–Франківськ; 2007—2008).

Із 2008 р. — головний тренер МФК «Ураган».

Одружений.

ЄВРОКУБОК

У Ньоні відбулося жеребкування відбіркового та основного раундів Кубка УЄФА–2011/12 з футзалу (аналог Ліги чемпіонів), у розіграші якого візьмуть участь 49 клубів із 48 країн. Івано–франківському «Урагану» в основному раунді дісталися сербський «Економац Крагуєвац», ізраїльський «Бен Гуріон» та переможець групи G кваліфікаційного етапу. Змагання в «нашому» квартеті прийме Сербія.