СВЯТКОВА ПОШТА

07.07.2011

Ширяють вiстi в усi кiнцi,

та не про владу i не про газ!

Налитi келихи по вiнця —

святкують нинi українцi

Ваш ювiлей в двадцятий раз!

Старi спецкори i зампреди,

нових талантiв — цiлий сад,

а Дорошенко — попереду

з своїм твердим, прозорим кредо,

як двадцять лiт тому назад!

Ви неповторнi i єдинi,

ви свiточi i сiячi!

Ідiть вперед, як йшли донинi,

на радiсть нам i Українi

свiтiть, як зiронька вночi!

Ви всi завжди в трудi й напрузi,

а нинi й випити не грiх!

Ми зичимо вам, любi друзi,

а заодно i вашiй музi

добра i щастя повен мiх!

Микола МАЦІПУРА
Берислав,
Херсонська область

 

Саме «Україна молода» вiдповiдає моїм уподобанням за постiйне патрiотичне висвiтлення подiй у життi країни та зарубiжжя.

Чим приваблює газета? Це детальний показ подiй iз багатогранного напруженого життя сьогодення. Все в газетi збалансовано, подається цiкаво. Спасибi за матерiали, пов’язанi з нацiональною боротьбою українського народу за свою свободу та незалежнiсть i її очiльниками. Вони вщент розбивають потуги табачникiв, бузин, колесниченкiв, царькових, симоненкiв її сфальсифiкувати.

Я вiдчуваю, що вам нелегко видавати газету. У вас, мабуть, немає таких грошовитих iнвесторiв: ахметових, коломойських, пiнчукiв. Про це свiдчить перехiд на випуск чотирьох щотижневих номерiв. Але найбiльш важливо, що ви, незважаючи на лють та протидiю з боку українофобiв, проводите свою iстинно проукраїнську позицiю, з повагою до українського народу.

Спасибi вам, спасибi журналiстам газети.

В. ШЕРСТЮК
Київ

 

Шановнi «УМiвцi»! Радiю, що ви є!

Щиро вiтаю всiх вас iз 20–рiччям «УМ». Бажаю успiхiв у боротьбi за роз’яничарення i розкостування нашої, отруєної iмперсовковою блекотою хижого сусiда, нацiї. Так трапилося, що я мав вiдправити до редакцiї «УМ» мої свiтогляднi переконання для пiдтримки й вашої боротьби проти нового полону в кошарi iмперiї. Усi її дiї з КПУ, ПР i БЛ — не допустити iснування на Землi нашої Держави i її нацiї. Вони готовi знищити навiть останнього українця на iншiй планетi. І це мусить знати кожен українець. Бо кайдани Кремль викував на всiх, хто сущий тут. Навiть для симоненкiв, литвиних i януковичiв, їхнiх i наших нащадкiв. Лише б залiзли в мiшок.

М. САМУСЬ,
пенсiонер
Чугуїв,
Харкiвська область

 

...Я — постiйний ваш читач i можу об’єктивно сказати, що газета ваша хороша, читаю iз цiкавiстю. А редакцiя заслуговує всiлякої похвали.

Бажано проводити з молоддю читацькi конференцiї й повiдомляти про це на своїх сторiнках. Розумiю, що це важко, але треба, особливо в сiльських районах. Щиро ваш — один iз найстарiших ваших передплатникiв.

Хай Вам щастить!

В. КОТЕЛЯНЕЦЬ
Київ

 

Вiтаємо з 20–рiччям! Всiм зичимо доброго здоров’я, добробуту, родинного спокою, щастя i мати багато читачiв «України молодої». Ми отримуємо газету шiсть рокiв. Звичайно, ми не ветерани, але палкi шанувальники.

Я вже на пенсiї. Люблю читати про видатних українцiв, про УПА, про подiї в Українi та свiтi. Словом, усе, що пишете.

Дякуємо за таку газету.

Сiм’я СИНЯКЕВИЧІВ
Рiвне

 

Хочу подякувати шановним редакторам «УМ» за публiкацiю моїх листiв у газетi, зокрема «10 рокiв тюрми за 10 колоскiв» (про Голодомор), «Нам дороги цi не забути» i «Вони випили цю чашу до дна» (про II Свiтову вiйну).

Коротенько про себе. Народився на Подiллi, в межирiччi Збруча та Смотрича, в 1926 р. Пережив Голодомор 1932—33 рр. У 1942—43 рр. двiчi «драпав» iз нiмецького полону, коли нас, юнакiв, везли на примусовi роботи до Нiмеччини. З травня 1944 р. по травень 1945 р. воював на III Бiлоруському фронтi зв’язкiвцем–телефонiстом, двiчi поранений i контужений пiд Кенiгсбергом, шiсть рокiв прослужив у Червонiй армiї.

Уже 60 рокiв працюю в геологорозвiдувальних експедицiях — працював на Уралi, Середнiй Азiї i 44 роки працюю у Львiвськiй геологорозвiдувальнiй експедицiї — готую бурових майстрiв i машинiстiв бурових установок для геологорозвiдки.

Олександр ШАРОВАРСЬКИЙ
Львiв

 

Допоки сонце свiтить з висоти,

Щебечуть птахи, зацвiтають квiти,

Ми вам життям бажаєм твердо йти

І днем грядущим вiд душi радiти!

Хай щастя завжди супроводить вас,

Людська повага й шана не минають,

А вашу мрiю й працю повсякчас

Лиш визнання вiнчають!

колектив музею «Кобзаря»
Т. Г. Шевченка
Черкаси
  • Маю «УМ» за доброго друга

    Передплачую газету «Україна молода» ось уже 20 рокiв. У нiй доволi гарно висвiтлюють сторони нашого життя. Навiть не дуже освiченiй людинi зрозумiло, що газета працює винятково на українських засадах. І є попит на неї. Серед передплатникiв газети є й кiлька моїх землякiв, що мешкають у Диканському районi. Так вийшло, що статки людей зараз обмеженi, на облiку майже кожна копiйка. Та все одно, бажаючи знати реальний стан речей в Українi, люди не вагаються витрачати кошти, щоб отримувати примiрники цiєї народної газети. Завдяки об’єктивному поданню iнформацiї «Україна молода» завоювала довiру й авторитет серед широкого кола читачiв. >>

  • Незалежна газета — ровесниця незалежностi держави

    Вiтаю вас, друзi! Сама назва газети символiчна, газета — молода, молодi журналiсти i читачi, незалежно вiд вiку, теж молодi душею. Я вiрю в Україну, вона, як Фенiкс iз попелу, вiдродиться, як це було завжди, бо Україна завжди вiдроджувалася пiсля всiх негараздiв. >>

  • Є «Україна молода» — буде незалежна Україна!

    Пише вам учителька–пенсiонерка. Менi 61 рiк. «Україну молоду» передплачую з 1992 року.

    Усi цi 19 рокiв я, мiй чоловiк, старша дочка з нетерпiнням чекаємо кожного номера. Бо знаємо, що, прочитавши «Україну молоду», ми будемо обiзнанi й озброєнi. Тому що газета всi цi роки формує наш свiтогляд, полiтичнi переконання, iнтелект. >>

  • «Ви вiдкопуєте замуленi джерела правди»

    Шановному колективу журналiстiв газети «Україна молода» — моє вiтання!

    Менi 74 роки. Колись, рокiв 15 тому, хтось iз журналiстiв вашого видання подарував менi газету у Вишневому. Спочатку мене вiдштовхував вiд неї дрiбний шрифт, важко читати. Спочатку я читав її вибiрково, а зараз уже щоденно. Це серйозна розумна українська газета. Газета для тих, хто любить Україну, вiрить в Україну i працює на її незалежнiсть i майбутнє. Усi статтi газети глибоко продуманi, але залишила глибокий слiд стаття «Листи ветерана Герасимова» вiд 22 червня 2006 року, особливо документ — наказ вiд 22 червня 1944 року №007/42. О, Боже, ночами не спав. Менi було важко, бо я з тих «дiтей вiйни», пам’ять яких була приспана тисячами прочитаних книжок про вiйну 1941—1945 рокiв, а потiм мемуарною лiтературою тощо. Статтi «Мiфи сучасної України» вiд 17 липня 2010 р. Василя Чумака, «Україна нiби ставить перед нами, росiянами, дзеркало» Олексiя Широпаєва вiд 7 квiтня 2011 року, «Радiостанцiя УПА «Афродiта» i «Ви чуєте голос України». К. Ющенко, факти визвольної дiяльностi ОУН–УПА, Шухевича, Бандери, Коновальця, Винниченка та iнших синiв України. Цiкавi сторiнки — «Полiтика», «Історiя i свiт», «Я вам пишу», «Здоров’я», «Минуле i думи». Я полюбив газету «Україна молода», вона дає вiдповiдь на багато запитань. >>

  • Так тримати!

    Не вiд чийогось iменi i не за чиїмсь дорученням, а вiд себе особисто, як вiльний журналiст i старший колега, зi щирим серцем вiтаю «УМцiв» з ювiлеєм. За змiстом i стилем вiдчутно, що робите газету з любов’ю до неї i повагою до читача. І зумiли створити оригiнальне, з виразним i гарним обличчям видання — якби навiть не вказували своїх «позивних», ви впiзнаванi на кожнiй сторiнцi. А багатством тематики та iнформацiйною насиченiстю приваблюєте читачiв рiзного вiку. >>

  • Навчилася ще більше любити Україну

    Дорога моя, незамiнна «Україно молода»!

    Читаю «УМ» уже бiльш як десять рокiв. Передплачую ще сiм газет, незважаючи на кризу, на те, що пенсiя моя — 780 грн. — то є таки замала. Можливо, змогла б прожити без «Газети по–українськи», без iнших газет, але не без тебе, «Україно молода». >>