Підмочені кредити і реальна репутація

Проливні дощі над пшеничними полями рідної держави вчора помітив і український уряд. Перший віце–прем’єр Андрій Клюєв, який нині тимчасово очолює Кабмін на час відпустки Миколи Азарова, заявив, що збирання і збереження врожаю для його кабінету — тема номер один. Йдеться не лише про витоптані градом ярі культури, а й про значно глобальніші проблеми. Натхненні суперсприятливою ринковою кон’юнктурою, українські селяни набрали кредитів у комерційних банках — у кілька разів більше, ніж торік. «Сума кредитів селу перевищила 32 млрд. грн., у тому числі на строк до 1 року — 12,3 млрд. грн.», — підбив баланс Андрій Клюєв.

Тим часом деякі особливо передбачливі банкіри, спостерігаючи свинцеві хмари за вікном і не бажаючи ризикувати, вимагають у фермерів... достроково повернути їм видані кошти. Тобто до початку реалізації нового врожаю. Ці факти неабияк збентежили першого віце–прем’єра. «Хто є від Нацбанку? — він повернув голову у бік запрошених. — У мене прохання: будь ласка, опрацюйте це питання із представниками комерційних банків, щоб ми могли нормально кредитувати наших товаровиробників». Чиновник середньої ланки, який представляв НБУ, встав зі свого місця і кивнув головою на знак згоди. Фінрегулятор, звичайно, має чимало важелів для впливу на комерційні банки, причому більшість із них практично не виходить за межі чинного законодавства. Тож проблему пролонгації кредитів, яку підняв Клюєв, iмовірно, вирішуватимуть. Принаймні для деяких позичальників.

Оскільки із зерном цьогоріч, попри всі сподівання влади та аналітиків, може трапитися дефіцит, в.о. Прем’єра дав завдання прискорити формування Держрезерву, а також Аграрного та регіональних фондів. «У разі необхідності — забезпечувати міжрегіональні поставки зернових культур для повного покриття потреб регіонів», — Андрій Клюєв дав доручення аграрному міністру Миколі Присяжнюку та водночас вимагав від того з’ясувати, скільки є залишків збіжжя з минулого року. Досвідченіший чиновник Присяжнюк кивав головою значно довше і навіть щось уважно і довго писав у своєму блокноті. Мінагрополітики також має втримувати на прийнятному рівні ціни на збіжжя. Аби боротися з падінням вартості зерна, яке нині зафіксоване в Україні, Аграрний фонд придбає 3 млн. тонн зернових нового врожаю — за цінами, вищими за ринкові.

Хвилюється влада про забезпечення селян паливно–мастильними матеріалами. Клюєву, наприклад, відомо, що найгірша ситуація в Криму, а найсприятливіша — на Закарпатті та Дніпропетровщині. Але найбільше турбує владу заборгованість із розрахунків за газ. У середньому підприємства теплокомуне­нерго платять 65% за спалене ними блакитне паливо. А Закарпаття, скажімо, — всього 25%, індустріальна Луганщина — 47%, а головна «регіональна» вотчина — Донецька область — ненабагато більше: лише 51%. Всього ж влада не може (як варіант, не дуже й хоче) зібрати у комунальників — 3 млрд. гривень. Темні підозри викликає той факт, що серед найбільших боржників уже тривалий час фігурують східноукраїнські компанії, власники яких вважаються близькими до владної команди.

Поповнювати держкошторис влада планує гігантськими штрафами. Учора віце–прем’єр Сергій Тігіпко повідомив, що 1 вересня він таки планує презентувати свій законопроект про легалізацію зарплат. Тобто нещадну боротьбу з «чорним налом» у конвертах, який нині змушені платити деякі роботодавці, аби не розоритися на податках. «На Заході штраф сягає тисячі доларів», — навів приклад Тігіпко і пообіцяв влаштувати щось подібне власникам українських заводів і приватних фірм. Ще одне нововведення від гуманітарного блоку влади — забезпечення мінімального рівня заробітної плати. «Всіх працівників умовно поділять на вiсiм груп, і кожен iз них отримуватиме не менше, ніж мінімальну зарплату, помножену на певний коефіцієнт», — пояснив суть ідеї віце–прем’єр.

ОЦІНКА СТОРОННЬОГО

Між Ямайкою та Гвінеєю

Звитяжно–тернистий шлях реформ, якими постійно хвалиться український уряд, приносить свої вагомі плоди: наша держава знаходить визнання, щоправда, доволі специфічне, за кордоном. Днями провідний економічний журнал «Форбс» оприлюднив рейтинг найгірших економік світу. Наша держава вперше потужно увірвалася у цей ганебний перелік — й одразу зайняла четверте місце! Очолив список лузерів Мадагаскар, на другому місці — Гвінея, на п’ятому — Ямайка. Серед інших недорозвинених держав, які займають сусідні місця з Україною, — Нікарагуа, Свазіленд, Іран, Венесуела і дві «есендівські» держави: Вірменія та Киргизстан.

«Україна має багаті сільськогосподарські угіддя та щедрі мінеральні ресурси і могла б стати провідною європейською економікою, проте ВВП на душу населення тягнеться далеко позаду навіть таких країн, як Сербія і Болгарія», — пише про нас «Форбс».

Найцікавіше, що торік Україна навіть не фігурувала у першій десятці списку.

ЩО ВИРІШИВ УРЯД

— Спростити систему житлових субсидій — для сімей, у яких є діти–інваліди, пенсіонерів, які оформили житло на дітей, студентів тощо;

— Організувати пряме вантажне залізнично–поромне сполучення між Україною та Туреччиною;

— Збільшити у три–чотири рази винагороди спортсменам та тренерам, які виступають на офіційних міжнародних змаганнях.