Є «Україна молода» — буде незалежна Україна!
Пише вам учителька–пенсiонерка. Менi 61 рiк. «Україну молоду» передплачую з 1992 року.
Усi цi 19 рокiв я, мiй чоловiк, старша дочка з нетерпiнням чекаємо кожного номера. Бо знаємо, що, прочитавши «Україну молоду», ми будемо обiзнанi й озброєнi. Тому що газета всi цi роки формує наш свiтогляд, полiтичнi переконання, iнтелект.
Наприклад, почувши про якусь подiю з новин, я чекаю, що про це напише моя газета. Дякую, що ми з вами — однодумцi. Ви завжди висвiтлюєте злободеннi, актуальнi питання нашого суспiльства. Статтi допомагають розпiзнати, хто є хто. Правдиво, а головне — смiливо.
Добре, що ви робите свiй внесок у розбудову нашої єдиної помiсної церкви, багато пишете про проблеми села, корумповану судову систему.
Багато ваших матерiалiв допомагали менi в роботi з учнями. У мене зiбранi сотнi вирiзок про борцiв за незалежнiсть, подiї української iсторiї. Зараз менi подобаються цитати (для внучки).
Дякую вам, що ви формуєте читача–українця, патрiота, правдолюба, iнтелектуала. Газета справдi українська: не бульварна, не брутальна. Дякуємо вам за смiливе, правдиве слово. Є «Україна молода» — буде незалежна Україна! Бо Ви — її будiвничi.
P.S. За моєю порадою газету передплачують ще двi сiм’ї знайомих, а молодша дочка — п’ятничний номер в iншому селi.