Незалежна газета — ровесниця незалежностi держави
Вiтаю вас, друзi! Сама назва газети символiчна, газета — молода, молодi журналiсти i читачi, незалежно вiд вiку, теж молодi душею. Я вiрю в Україну, вона, як Фенiкс iз попелу, вiдродиться, як це було завжди, бо Україна завжди вiдроджувалася пiсля всiх негараздiв.
Я стала читачкою трохи пiзнiше, брала спочатку «Україну молоду» в бiблiотецi, потiм передплатила. Що менi сподобалося в газетi — це боротьба журналiстiв за незалежнiсть України, це — постiйна лiнiя газети.
Ювiлей газети — поруч з ювiлеєм Української Незалежностi. Це також символiчно!
...Я думаю, що українцям не вистачає згуртованостi. Треба повернутися до тих християнських цiнностей, якi завжди в нас були: толерантнiсть, гостиннiсть, любов до ближнiх, шана до старших i батькiв, завжди вiтатися навiть до незнайомцiв, самоповага, патрiотизм, працьовитiсть, вмiння не тiльки працювати, а й вiдпочивати, любов до своєї землi, рiдного краю. Треба знати i розвивати свою мову, культуру, знати свою iсторiю, своїх справжнiх героїв. Допомагати одне одному, працювати разом, як ранiше робили толоку. Виховувати своїх дiтей на християнських засадах, знати свої родиннi коренi, бути один для одного братами й сестрами. Головне — мати у своєму серцi любов. Треба робити добро, спiшити робити добро, не словом, а дiлом. І тодi на свiтi буде менше зла.
Такi думки виникли в мене напередоднi 20–рiччя «України молодої» i 20–рiччя Української Незалежностi.