1991. «УМні» ОБЛИЧЧЯ РОКУ

05.07.2011
1991. «УМні» ОБЛИЧЧЯ РОКУ

Перші ескізи гривень. Ілюстрація до інтерв’ю з Володимиром Пилипчуком.

Попри те, що героєм «УМного» роману був Леонід Кравчук, газеті не можна було закинути необ’єктивність. «Україна молода» подавала позиції найрізноманітніших політиків і громадських діячів. І після викладу поглядів Кравчука («Навіщо нам незалежність») ми публікували критичне інтерв’ю із В’ячеславом Чорноволом, який заявляв: «Із Кравчуком ми ідейні противники».

Також в «УМ–91» були інтерв’ю:

— із кандидатами в президенти Ігорем Юхновським, Володимиром Гриньовим, Леопольдом Табурянським («Я не можу їсти сервілат, коли у когось навіть кісток від м’яса немає»), дружиною Левка Лук’яненка, численними самовисуванцями;

— із головою УНА Юрієм Шухевичем, який підтримав Лук’яненка і розкритикував Чорновола, що «розвалив Львівську область»;

— із першим міністром оборони України Костянтином Морозовим (цитата: «Я вважаю можливим забезпечувати формування нашої армії військовослужбовцями, яких було призвано з території України. Але служба на Україні не закрита і для громадян інших республік, проте лише на професійних засадах»);

— із новопризначеним Генпрокурором Віктором Шишкіним;

— із головою Комісії ВР з питань економічної реформи та управління народним господарством Володимиром Пилипчуком («Група художників виготовила зразки українських грошей... Разом із головою Національного банку ми були у Швейцарії, отримали добру пропозицію щодо виготовлення... Проект постанови ВР ще напередодні липня передали Кравчуку, той написав резолюцію Фокіну... Але перші особи держави гальмують вирішення цієї справи, та й не тільки цієї... Натомість Кабінет Міністрів хоче впровадити як продуктові гроші купони багаторазового використання»);

— із заступником голови правління НБУ Олександром Савченком («Українська гривня буде, безумовно, сильніша, ніж радянський карбованець чи польський злотий... Гривня буде схожа за дизайном на фунт стерлінгів — європейський стиль, суперзахист. Монета називатиметься «сотенна»);

— із головою проводу УНС Дмитром Корчинським («Війна триває, і ми мусимо діяти, як на війні. Росіяни повинні знати своє місце, а їхні місце — в Росії»);

— із депутатом ВР України, головою Харківської міськ­ради і міськвиконкому Євгеном Кушнарьовим («Потенціал Харкова значно перевищує потенціал Києва»);

— із міністром молоді і спорту Валерієм Борзовим — про бачення державної молодіжної політики;

— із доктором філологічних наук В’ячеславом Брюховецьким — про відродження Києво–Могилянської академії;

— із матір’ю Квітки Цісик — Іванною, яка приїхала з Америки на приватні зустрічі до Львова;

— із засновником «Білого братства» Юоанном Свамі — доктором технічних наук Юрієм Кривоноговим, який прозрів і схотів врятувати людство від загибелі («бо 1992 року буде пришестя Христа, наприкінці 1993–го — півгодинний Страшний суд, у Києві врятується 144 тисячі людей, а грішники будуть розселені по 28 адських планетах»); до речі, Марії Деві Христос — Марини Цвигун — Юоанн на той час до себе ще не залучив;

— із російськими зірками Тетяною Догілєвою, Володимиром Пресняковим та багатьма іншими.

Закривала рік розмова з ображеним на Кравчука вже колишнім лідером забороненої КПУ Станіславом Гуренком («Тепер і ми переконані: центр у тому вигляді, в якому він був, себе не виправдав»).

  • Анатолiй Александров: Чорнобиль приголомшив мене

    У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>

  • Атомний феномен забуття

    Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>

  • Трофеї Кобзаря

    Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>

  • Жіночі обличчя Майдану

    Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>

  • Незламний спротив

    «Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>

  • 94 дні Гідності

    «Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>