У добу, коли про інтернет в Україні не чули й близько, «УМ» зробила переклади й передруки розумних статей західних видань якщо не візитною карткою, то своєю цікавою фішкою — точно. У нас можна було прочитати й аналітичну статтю Збігнева Бжезінського із «Нью–Йорк таймс» за підсумками поїздки відомого політолога в Україну, і виклад інтерв’ю в журналі «Уорлд монітор» із полковником Віктором Алкснісом, який фактично «накаркав» ГКЧП, і багато інших розумних речей.
* * *
Україна йшла до незалежності, сподіваючись, що чудово забезпечить себе сама. Стаття в «УМ» №2: «Полуботкові й не снилося. Чи одержимо ми золото з англійських авуарів — ще невідомо. Зате є реальні можливості забезпечити золотий запас України з родовищ рідної землі».
* * *
Уже в другому номері були коментарі зі Львова про те, що 30 червня — 50–та річниця проголошення ОУН незалежної Української держави 1941 року — «свято для кожного свідомого українця».
* * *
Влада спізнала зуби «УМ» на своїх литках уже після святкування дня незалежності 16 липня. Замітку Укрінформу про урочисті збори з приводу першої річниці Декларації про суверенітет УРСР доповнювала ексклюзивна інформація «УМ» під заголовком «Дали «на лапу»: «По 50 крб. одержав кожен у Палаці «Україна», реєструючи своє запрошення на свято Дня незалежності. А кожен народний депутат (ради будь–якого рівня) — по 100 крб.»
* * *
У номері за 22 серпня уживалися заголовок «Люди! Будьте пильними!», заява секретаріату ЦК КПУ про події в Москві і повідомлення «Крах організаторів перевороту». Розв’язка путчу не найкращим чином лягла у графік здачі газети, тож значно більше місця було віддано під пояснення Івана Салія про програму партії, репортажі з Сорочинського ярмарку та фестивалю «Червона рута» в Запоріжжі.
У звіті з «Рути» — інтерв’ю з Тарасом Чубаєм, керівником групи «Плач Єремії», яка посіла третє місце серед рок–колективів. Замість фізії Чубая, щоправда, стояв портрет Андрія Середи з гурту «Кому вниз». Але «що ж то за газета без помилки?» — жартують в «УМ» ще з тих часів.
* * *
Із вересня зіркою «УМ» стає Олег Єльцов, який саме в нашій газеті почав заживати славу одного з провідних журналістів України кримінальної тематики. «Рекет на лопатках» — його перший фоторепортаж про операцію київської міліції. А вже в наступному номері Єльцов викриває «банду Савлохи», яка ділить у столиці сфери впливу, тримає Лівий берег із ринком «Патент», вимагає в київського «Динамо» програти «Спартаку» із Владикавказа.
* * *
«Танцмайданчик для ворон і бродячих собак» — репортаж про роботу Тернопільського сміттєзвалища, яке через 18 років стане «ньюзом» для всієї України. Водій сміттєвоза розповів про свою зарплату: «250 крб. щомісяця — це хіба багато, зважаючи на нинішні ціни?»
* * *
Репортаж із Галицької асамблеї — спільної сесії трьох західних облрад у Тернополі — сусідив із фотозвітом про жіночі змагання з кетчу. Дмитро Мосієнко зафіксував юрбу панянок у самих купальниках, або й узагалі без ліфчиків, які затято вовтузилися на ринзі, заробляючи копійчину в умовах загальної кризи.
* * *
На «Літературній толоці» 1991 року аж двічі відзначився Олесь Ульяненко — «молодий яскравий представник прозового авангарду». Спочатку — оповіданням «Вільнюс», а невдовзі — верлібрами «Записки безпритульного».
У тому ж 19–му номері (6 листопада) під псевдонімом Станіслав Тендіта дебютував на письменницькій ниві відомий нині політик, голова партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко. Студент філософського факультету КДУ, Славко просунув в «УМ» екзистенційне оповідання «Смерть товариша» — про наслідки пиятик у гуртожитку.
* * *
Ще дещо для молоді. «Хіт–парад «УМ» від Ганнусі «Краща українська десятка». На першому місці першого випуску — Ірина Білик і група «Цей дощ надовго» з піснею «Лише твоя». І тут же новина: Іра Білик засвітилася на фестивалі «Молодість–91», прозаїчно впавши із парадних східців.
* * *
Увагу широких мас самотніх українців привертав «Один + один» — розділ оголошень про знайомства, який наповнювали читачі і зі Львова, і з Луганська.
Фірмова рубрика «Парад маразмів» з’явилася на світ 5 вересня.
А в грудні стартувала «Студія «С» — студентський розворот, який готували першокурсники журфаку КДУ Роман Скрипін, Дмитро Лиховій і Тарас Шамайда. Перший матеріал був про те, як активісти СУСу їздили до Луганська агітувати за незалежність.
І домоглися свого.
5 грудня на першій шпальті «УМ» уперше вийшов великий заголовок, одне фото й одна новина: «Україна вибрала незалежність і Кравчука».