Перша сторінка першого номеру «УМ».
Двадцять років тому першу шпальту першого номера «УМ» відкрила фотографія задумливої безіменної дівчини — саме вона ілюструвала звернення до «шановного читача», в якому ми обіцяли «постачати живим, доконаним фактом, об’єктивною інформацією» і були «переконані, що здатні заповнити нішу, не дуже розроблену нашою, вихованою на коментаторстві журналістикою».
Знімків симпатичних загадкових дівчат — зафіксованих на вулицях, у студентських аудиторіях, на робочих місцях тощо — в «УМ» вийде ще багато. Був такий «тренд»...
Поміж безіменних моделей містився передрук інтерв’ю Голови Верховної Ради Леоніда Кравчука французькій газеті «Монд» під назвою «Сподіваюся стати президентом». На запитання «Як називатиметься ваша республіка?» Леонід Макарович відповів як справжній оракул: «Україна! Без епітетів».
У тому ж першому числі ми напитали академіка АН УРСР Юрія Пахомова на матеріал «В «економіці абсурду» розумного мало». Задобрилися до начальника Київського міського агентства Союздрук Юрія Якименка, з’ясовуючи, що потрібно новому виданню, аби пробитися на газетний ринок. А керівник прес–центру ЦК Компартії Леонід Новохатько відповідав на запитання киян на кшталт «Доки КПУ буде антиукраїнською організацією?»
І тут же, на противагу компартійним обіцянкам, — прес–конференція Союзу українського студентства, на якій заступник голови СУСу Петро Шеревера обіцяє акцію протесту, якщо Союзний договір буде підписано до прийняття нової Конституції України.
Репортаж із «гетьманської столиці» — Батурина... Чимало соціалки й побутових сварок... Шпальта Сергія Руденка «Літературна толока» з оповіданнями і віршами молодих авторів. Перший матеріал Петра Римаренка із серії нарисів про нове покоління українського футболу... Поширення чуток про садового слимака — нову «диверсію», яку готують для нас американці після першого удару колорадським жуком...
На останній шпальті — розповідь про «Кремль діда Василя» (Василь Свиридович Кругляк вибудував у дворі «красиву штуку», але все не знає, який прапор почепити на щоглу із ребра від розкладайки — «наш чи петлюрівський»). Поруч — «Лікбез для гурманів», прототип нинішнього «Смачного життя». І замітка «Чи вистоїть «бухенвальд»?» — про те, як у бідних студентів студмістечка КДУ вимагають три карбованці застави за чашку, якщо хочеш випити в буфеті кави... Таки веселий був час.
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
