Хабарникам на замітку

В Україні ніколи по–справжньому не боролися з корупцією. А з січня до липня в нашій державі взагалі не було жодного закону, який боровся б із цим явищем! Нарешті 1 липня набув чинності стражденний закон про засади запобігання і протидії корупції. До червня існували побоювання, що Верховна Рада може відкласти імплементацію цього акта, як це траплялося в останні роки. Проте офіційний Київ, який притиснули до стіни вимоги міжнародної спільноти, вже не міг баритися.

Один із головних позитивів цього закону — розширення кримінальної відповідальності за вчинення корупційних дій. «Цей закон чіткіше розмежовує відповідальність, зокрема переводить велику частину адміністративних штрафів, які досі були в категорії «дрібної» корупції, в категорії кримінальної відповідальності, — каже в коментарі «УМ» Олексій Хмара, президент антикорупційного об’єднання «ТОРО». — Це великий позитив. Адже раніше у нас 80% корупціонерів відбувалися невеликими штрафами» (організація «Торо» — контактний партнер авторитетної Transparency International в Україні. — Авт.).

Позитиви проекту — обмеження на дорогі подарунки для чиновників (до 500 гривень), запровадження поняття «конфлікту інтересів», декларування коштовних видатків (від 150 тисяч гривень).

Негативи — неможливість притягти до відповідальності юридичних осіб, які беруть участь у корупційних діяннях (наприклад, «купують» ліцензію на нафтове родовище чи нечесним шляхом перемагають у тендері). Ще один «мінус» — це концентрація антикорупційної політики в одних руках (Президента). «Практично увесь цикл замикається на главі держави, — каже Олексій Хмара. — Президент формує пріоритети антикорупційної політики. Він визначає порядок спеціальної перевірки щодо кандидатів на роботу у державній службі. Президент формує спеціальний орган з боротьби з корупцією й надає йому повноваження — так зване Антикорупційне бюро. Зрештою, глава держави призначає кадри. І має право на помилування».

Таким чином, Віктор Янукович із 1 липня узяв на себе відповідальність за боротьбу з корупцією в державі. І нехай гарант не думає, що ця боротьба закінчується на Тимошенко та Луценкові…

Сам закон приймався у два підходи. Верховна Рада проголосувала за цей акт в остаточній редакції 7 квітня. Проте 12 травня парламент знову повернувся до проекту і вже постфактум вніс до нього начебто технічні правки. Зокрема, одна коректива передбачала збільшення грошового порогу для декларування видатків — із 50 тисяч до 150 тисяч гривень. І комусь спало на думку назвати це «технічною» правкою!..

Голова Верховної Ради Володимир Литвин, коментуючи долю закону, заявив, що чиновники обов’язково мусять із ним ознайомитися. «Я запропонував, щоб цей документ читали під розписку, насамперед, всі державні службовці. Щоб потім не було виправдань, що хтось не читав даний закон», — заявив Литвин, перебуваючи у Польщі на Фестивалі української культури. Він також пожартував, що «корупцію не можна подолати, її можна тільки очолити».

Нагадаємо, раніше і Президент України порадив чиновникам ознайомитися з законом. «Звичка деяких керівників не звертати увагу на те, які закони приймаються, а жити так, як вони (чиновники) вважають за доцільне, може мати погані наслідки», — пригрозив Віктор Янукович.

Незважаючи на ухвалення нового законодавства, Україна продовжує пасти задніх у рейтингах iз боротьби з корупцією. Весною — вже після того як народні депутати проголосували за новий закон — Група країн проти корупції (Group of States against Corruption) і Transparency International розкритикували боротьбу з корупцією по–українськи.

ДУМКА З ПРИВОДУ

Українці не вірять, що новий антикорупційний закон допоможе подолати корупцію. Так вважають три чверті респондентів (72,1%), опитаних Інститутом Горшеніна. Лише 14,8% вважають, що нове законодавство сприятиме боротьбі з корупцією. Ще 13,1% опитаних сказали, що їм «важко відповісти».

Більшість українців (53,5%) вважає, що новий антикорупційний закон «провалиться» через невиконання в Україні законів узагалі. При цьо­му кожний четвертий (25,8%) вважає, що для боротьби з корупцією самого закону не достатньо. Майже третина опитаних (32,5%) вважає, що чиновники саботуватимуть виконання даного закону, а ще 12,7% українців вважають, що закон недостатньо жорсткий.

Більшості громадян України (68,5%) доводилося давати гроші або робити подарунки людям, від яких залежало розв’язання їхніх проблем. Кожен п’ятий українець (19,1%) стверджує, що не вдавався до подібних заходів.

Телефонне опитування «Корупція в Україні» проводилося Інститутом Горшеніна з 28 до 30 червня 2011 року. За випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів у всіх обласних центрах України, містах Києві і Севастополі. Квотами були регіон мешкання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/–3,2%.