Труба внутрішнього використання

05.07.2011
Труба внутрішнього використання

Шебелинська «труба» подаватиме українцям вiтчизняне блакитне паливо. (Фото автора.)

...Свіжопостелена ділянка асфальтової дороги веде до простої на вигляд інженерної споруди: більшість сучасних вузлів та механізмів заховані під землею. Відкриття дотискної компресорної станції чекали не тільки мешканці Харківщини, які тепер не матимуть проблем із тиском у газових трубах навіть під час найлютіших зимових морозів. ДКС «Київська», що її спорудили на знаменитому Шебелинському газовому родовищі, має стати однією з великої мережі компресорних станцій: 19 нових та 6 модернізованих, які можуть зробити не таким уже й ефемерним бажання забезпечити потреби держави газом місцевого видобутку.

 

Не хочете російський — купуйте свій!

Українська влада, не зумівши провести обіцяний «бліцкриг» з непоступливим «Газпромом», стала значно серйозніше ставитися до проектів диверсифікації джерел енергопостачання. Підтвердження цьому — зовсім інший тон у розмовах про вітчизняні родовища сланцевого газу, укладання договорів спільної діяльності з провідними світовими компаніями тощо. Втім — і це незаперечний факт: газом багаті й українські надра. Звичайно, українська лісостепова зона за покладами енергоносіїв поступається Ямалу чи іранським півпустелям, але якусь частину від потреб вітчизняні газовики стабільно забезпечували. Сьогодні, коли споживання газу в державі зменшилося, цей відсоток став суттєвішим. І є всі підстави сподіватися, що це співвідношення зростатиме, навіть якщо оживе економіка й, відповідно, споживатиме більше газу.

«Станом на сьогодні вартість газу власного видобутку в Україні становить 50 доларів за тисячу кубометрів, — каже заступник директора ДК «Укргазвидобування» Олексій Нестеренко. — Проте ми переконані — ця ціна є економічно необґрунтованою. За нашими підрахунками, у випадку збільшення ціни до 100—110 доларів наша компанія зможе суттєво збільшити обсяги видобування, що неабияк важливо в умовах зростання ціни на російський газ». За експертними даними, уже в четвертому кварталі російський газ може коштувати для України до 500 доларів за тисячу кубометрів. Якщо ми, звичайно, не віддамо росіянам свою ГТС чи не «злиємо» «Нафтогаз України» з російським «Газпромом», внаслідок чого значно менша за активами вітчизняна компанія просто–таки розчиниться у російському монстрі.

За словами Нестеренка, аналітики розглядають сьогодні три сценарії розвитку вітчизняного газовидобування. Песимістичний передбачає скорочення обсягів газовидобування. «Сьогодні 70% усіх родовищ уже розвідані, — каже заступник директора ДК. — Гостро стоїть питання їх модернізації, ремонту існуючих компресорних станцій. Без інвестицій у галузь видобуток власного газу з існуючих сьогодні 14,8 млрд. кубометрів знизиться до 8–9 млрд. кубів уже в 2015 році». Другий і третій сценарії передбачають інвестиції в галузь на рівні 3,5 млрд. гривень щорічно. Такий обсяг фінансування дозволить, за підрахунками експерта, заощадити до 2020 року щонайменше 1,5 млрд. гривень бюджетних коштів за рахунок скорочення обсягів імпорту російського газу. Якщо ж світова економіка та невигідна для України формула підрахунку вартості російських газових кубометрів дадуть ще стрімкіше зростання його ціни, то й економія вийде відчутнішою.

Газ важчий за податки

У проект модернізації Шебелинського родовища компанія «Укргазвидобування» інвестувала вже 105 млн. гривень. Строк окупності становитиме близько трьох років, а нова техніка, зокрема високоефективні агрегати американської фірми «Аякс», дозволить підвищити ефективність та інтенсифікувати відбір газу на свердловинах Шебелинки: у найближчі п’ять років додатковий видобуток газу становитиме майже 300 млн. кубометрів. Для реалізації ж цілого проекту ДК потребує близько 5 млрд. гривень інвестиційної складової. «Сьогодні маємо всього 1,5 млрд. грн., — каже Олексій Нестеренко. — Кошти будуть потрачені на модернізацію бурового парку. Тобто ми зменшимо кількість верстатів на 40%, довівши їх кількість до 52 штук. При цьому швидкість комерційного буріння зросте на 60%. Інвестиційна складова цієї програми — 2 млрд. грн.». Ще один мільярд гривень планують витратити на застосування нових технологій щодо конденсату полтавських газових родовищ. Очікуваний ефект — додатковий мільярд кубів палива.

Утiм першого ефекту від інвестицій вже досягнуто: у січні–травні нинішнього року у порівнянні з відповідним періодом минулого обсяги буріння збільшилися на 29%. Але головну проблему — збільшити вартість українського газу, який, відповідно до чинного законодавства, використовують для потреб населення, вирішити не так уже й просто. «Ми розуміємо, що це 50 доларів за тисячу кубів — соціальна ціна, — каже Олексій Нестеренко. — Очевидно, що в таких умовах необхідні податкові пільги для власного видобування в межах 15—30%, а також законодавчі зміни щодо забезпечення доступу до розвідки нових родовищ».

На жаль, полегшувати податковий прес для українських газовиків влада поки що не планує. Навпаки — при однаковому рівні видобутку газу цьогоріч до 2010 року податки зросли на 1 млрд. 122 млн. гривень, або на 140,2 млн. доларів. Це приблизно вартість будівництва 40 свердловин, які би за умови введення в експлуатацію могли дати до 600 млн. кубометрів газу і додаткові надходження у розмірі 250 млн. гривень. «Частка податків у ціні природного газу компанії в 2011 році становить близько 50%, — продовжує Нестеренко. — При таких цифрах важко говорити не лише про збільшення видобутку, а й про його стабілізацію. Тож необхідно змінювати фіскальний підхід».

Тезу проти перетворення перспективних і стратегічних галузей держави у дійну корову для постійно дефіцитного держбюджету підтримує й директор Інституту геологічних наук НАН України Петро Гожик. «Без зниження податкового тиску нічого не вийде, — каже він. — Навіть якщо ви збільшите закупівельні ціни на газ до 800 гривень (близько 100 доларів) за тисячу кубометрів, то все одна казна забере весь прибуток». За його словами, проблему обговорюють уже давно, але віз і нині там. «Хочу наголосити, що назагал геологічна галузь України сьогодні лежить на обидвох лопатках, — каже Гожик. — Геологорозвідувальні роботи в державі практично не проводяться».

Плюс досвід грандів

Одним із виходів із ситуації вбачають подальший розвиток напрямів вертикально інтегрованої структури. Скажімо, вітчизняний видобувник газу планує до 2012 року запровадити електронну систему торгів нафтопродуктами. Наприкінці березня «Укргазвидобування» почало реалізацію нафтопродуктів на відкритих біржових торгах — було проведено десять аукціонів, на яких реалізували 120 тис. тонн нафтопродуктів. Тепер уся енергетична продукція власного виготовлення реалізується на аукціонах. Розвивається також мережа власних автозаправних станцій, внаслідок чого реалізація продукції за останній рік зросла вдвічі. «Але цього недостатньо, — каже директор компанії Юрій Борисов. — Ми плануємо створити мережу АЗС, яка би впливала на ціноутворення на ринку нафтопродуктів».

Але головним напрямом розвитку експерти називають співпрацю з провідними світовими видобувниками. Так, нещодавно Міністерство енергетики звернулося до Кабміну з проханням надати дозвіл на підписання договору про спільну діяльність між дочірнім підприємством «Нафтогазу України» компанією «Укргазвидобування» та «дочкою» британсько–нідерландського концерну «Шелл». У стадії підготовки — перемовини з російською компанією «Лукойл» щодо розвідувальних робіт на шельфі Чорного моря. Трохи раніше «Шелл» заявила про плани спільних з українцями робіт із видобутку сланцевого газу на Юзівському газовому майданчику (Донецька і Харківська області) і навіть виявила готовність працювати на нашому морському шельфі.

«Я добре знаю угоду з «Шеллом», — каже «УМ» президент Нафтогазової академії Богдан Клюк. — Це дуже перспективний напрям, який може принести плоди вже найближчим часом. Але найрезультативнішим для нашої держави може стати розробка сланцевого газу. Це нові технології, нові робочі місця — і великі обсяги пального».

 

ПРАВИЛА ГРИ

Я б у газовики пiшов!..

...Інвестиції в газ — це вкладення коштів і в людський капітал. Зарплата працівників газовидобування тільки цьогоріч зросла вже двічі — на 23%, за рахунок власних коштів споруджують спортивні об’єкти, забезпечують відпочинок дітей, а поблизу міста Балаклія завершили будівництво нового 40–квартирного житлового будинку. У селищі Червоний Донець, поблизу якого працює Шебелинське родовище, нещодавно відкрили сучасний триповерховий спортивно–оздоровчий комплекс «Газовик» — найбільший із подібних об’єктів у регіоні, в якому одночасно можуть займатися 230 працівників. На його будівництво виділено 56 млн. гривень.