Чи доводилося вам купувати в магазині йогурт, молоко, жувальну гумку, вівсяні пластівці, кетчуп або інший продукт, який «обіцяє» покращення здоров’я в разі регулярного вживання? Мені — так. При цьому, звісно, хочеться вірити, що від харчів, які лежать на полицях супермаркетів, справді покращується робота шлунка, зникає дисбактеріоз чи стають міцнішими кістки. Але більшість знайомих лікарів до цих написів ставляться скептично. Мовляв, це ж скільки треба з’їсти продукту, який містить кальцій, аби дійсно зміцнити кісткову тканину?
Словом, не факт, що написане відповідає дійсності. Сьогодні практично будь–який виробник може заявити на етикетці, що продукт допомагає зберегти або зміцнити здоров’я, нічим не ризикуючи навіть у тому разі, якщо це брехня. Адже чинне українське законодавство це питання не регулює.
У мешканців країн Євросоюзу теж виникли підозри щодо правдивості написів про «оздоровлюючі» властивості ковбаси чи молока. Тому Єврокомісія ще три роки тому почала досліджувати це питання і вже до 2012–го має затвердити правила розміщення на продуктових етикетках інформації про користь для здоров’я, повідомляє «Медпортал».
«Приміром, жувальна гумка з ксилітолом: клінічно доведено, що ксилітол у потрібних дозах допомагає запобігти появі карієсу в дітей. Щодо дорослих таких досліджень не проводили, тому напис «допомагає запобігти карієсу» може з’явитися тільки на дитячій жувальній гумці», — пояснила Марина Хейнонен, професор університету Гельсінкі, фахівець із безпеки харчування EFSA (організації, що входить до складу Єврокомісії).
Наразі в ЄС розробляють список формулювань про позитивний вплив продукту на стан здоров’я (наприклад, не можна написати, що продукт «підвищує працездатність» або «знижує втому», тому що таке твердження вкрай важко, практично неможливо довести науковим шляхом). Для цього 2008 року у всіх країн Євросоюзу було затребувано для розгляду перелік усіх написів на етикетках, які повідомляють про вплив продуктів на здоров’я. Усього надійшло близько 40 тисяч таких написів (багато з них дублювалися). Очікується, що до 2012 року EFSA завершить роботу і ЄС випустить список «правильних» формулювань, які не вводять споживача в оману. За прогнозами, у списку буде близько 400 написів.
Відповідальність за правдивість написів нестиме виробник. Як розповіла Марина Хейнонен, влада може проводити вибіркові перевірки якості продукції. Якщо виникнуть сумніви, експерти вимагатимуть від виробника доказів корисного впливу. Якщо їх не будуе надано, продукт вилучать із продажу.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
