В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Чи доводилося вам купувати в магазині йогурт, молоко, жувальну гумку, вівсяні пластівці, кетчуп або інший продукт, який «обіцяє» покращення здоров’я в разі регулярного вживання? Мені — так. При цьому, звісно, хочеться вірити, що від харчів, які лежать на полицях супермаркетів, справді покращується робота шлунка, зникає дисбактеріоз чи стають міцнішими кістки. Але більшість знайомих лікарів до цих написів ставляться скептично. Мовляв, це ж скільки треба з’їсти продукту, який містить кальцій, аби дійсно зміцнити кісткову тканину?
Словом, не факт, що написане відповідає дійсності. Сьогодні практично будь–який виробник може заявити на етикетці, що продукт допомагає зберегти або зміцнити здоров’я, нічим не ризикуючи навіть у тому разі, якщо це брехня. Адже чинне українське законодавство це питання не регулює.
У мешканців країн Євросоюзу теж виникли підозри щодо правдивості написів про «оздоровлюючі» властивості ковбаси чи молока. Тому Єврокомісія ще три роки тому почала досліджувати це питання і вже до 2012–го має затвердити правила розміщення на продуктових етикетках інформації про користь для здоров’я, повідомляє «Медпортал».
«Приміром, жувальна гумка з ксилітолом: клінічно доведено, що ксилітол у потрібних дозах допомагає запобігти появі карієсу в дітей. Щодо дорослих таких досліджень не проводили, тому напис «допомагає запобігти карієсу» може з’явитися тільки на дитячій жувальній гумці», — пояснила Марина Хейнонен, професор університету Гельсінкі, фахівець із безпеки харчування EFSA (організації, що входить до складу Єврокомісії).
Наразі в ЄС розробляють список формулювань про позитивний вплив продукту на стан здоров’я (наприклад, не можна написати, що продукт «підвищує працездатність» або «знижує втому», тому що таке твердження вкрай важко, практично неможливо довести науковим шляхом). Для цього 2008 року у всіх країн Євросоюзу було затребувано для розгляду перелік усіх написів на етикетках, які повідомляють про вплив продуктів на здоров’я. Усього надійшло близько 40 тисяч таких написів (багато з них дублювалися). Очікується, що до 2012 року EFSA завершить роботу і ЄС випустить список «правильних» формулювань, які не вводять споживача в оману. За прогнозами, у списку буде близько 400 написів.
Відповідальність за правдивість написів нестиме виробник. Як розповіла Марина Хейнонен, влада може проводити вибіркові перевірки якості продукції. Якщо виникнуть сумніви, експерти вимагатимуть від виробника доказів корисного впливу. Якщо їх не будуе надано, продукт вилучать із продажу.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>