Майже впродовж місяця в містах та селах Хмельницької та Рівненської областей проходили громадські слухання стосовно добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Як звітує національна компанія «Енергоатом», загалом у слуханнях взяли участь понад 3,5 тисячі осіб, які проживають у 30–кілометровій зоні спостереження ХАЕС. Навіть незважаючи на те, що чимала кількість цих людей була штучно звезена сільськими головами на прохання «вищестоящих» органів влади (до речі, безкоштовними автобусами Хмельницької «атомки»), на більшості слухань, принаймні у Рівненській області, люди висловились категорично проти добудови ще двох блоків на ХАЕС.
Не хотілося б у цій статті писати про те, що нові блоки Хмельницької АЕС планують будувати на бетонних конструкціях, що вже простояли десятки років без консервації, що ці блоки є морально застарілими, адже спроектовані у 90–х роках ХХ століття, а коштують дорожче, ніж нові, що існуватиме проблема утилізації низькоактивних стічних вод, які продукуються на атомних станціях, зрештою, я не є фізиком–ядерником, щоб робити ті чи інші висновки стосовно надійності цих блоків. Хотілося б написати про деякі моменти, щодо яких можна зробити певні зауваження і не будучи спеціалістом у галузі атомної енергетики, а лише керуючись здоровим глуздом.
Необхідність проведення громадських обговорень є вимогою як чинного українського законодавства, так і низки ратифікованих Україною міжнародних угод («Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», «Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»).
Приводом для початку процесу консультацій iз громадськістю було завершення розробки техніко–економічного обґрунтування спорудження енергоблоків № 3 і 4 ХАЕС та у його складі оцінки впливів на навколишнє середовище при будівництві та експлуатації нових енергоблоків.
(з офіційного сайту ДП НАЕК «Енергоатом»)
Власне сама процедура проведення слухань прописана у постанові Кабміну №1122 «Порядок проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки». І саме на цю постанову Кабміну «било» керівництво Хмельницької АЕС під час проведення слухань у Рівненській та Хмельницькій областях. Усе б нічого, проте дана постанова в принципі не передбачає голосування! Іншими словами, слухання відбувалися так: керівництво Хмельницької «атомки» розповідало про те, якими безпечними є блоки (складалося враження, що нам лікарень не треба, побудуємо у кожному місті по блоку АЕС і люди не хворітимуть), скільки доріг та соціальних об’єктів вдасться прокласти у разі їх добудови тощо. Згодом кожен охочий міг поставити своє запитання, а також висловити свою думку щодо почутого, проте коли люди вимагали поставити на голосування «за» чи «проти» вони добудови ще двох блоків у себе під боком, то у відповідь чули категоричне «ні». Люди тупали ногами, кричали «ганьба», але головуючі так і не ставили питання на голосування. І, треба сказати, правильно робили, оскільки у вищезгаданій постанові КМУ таки дійсно немає ні слова про голосування. Пропозиції — будь ласка, висновки — будь ласка, а голосувати — не можна, бо раптом виявиться, що більшість — проти. Як наслідок, у повідомленнях інформаційного центру ХАЕС зазначається, що «після виступів розгорнулася дискусія, яка відбувалася довкола двох найбільш важливих тем, що об’єднували в собі цілий комплекс різнопланових питань: гарантії безпеки і соціальні вигоди». А про «бунти» людей під час слухань — ні згадки. До слова, якщо я хочу побудувати у себе на подвір’ї будинок чи навіть хлів, то маю отримати підписи сусідів, що вони не заперечують проти такого будівництва. Ось таке у нас законодавство.
9 червня 2010 року Кабінет Міністрів України та уряд Росії підписали міжурядову угоду про співробітництво у будівництві енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС. 12 січня 2011 року Верховна Рада України ратифікувала цю угоду, а вже 17 січня закон було передано на підпис Президенту України. ВАТ «Сбербанк России» підтвердив свою готовність надати кредит на користь ДП НАЕК «Енергоатом» для спорудження енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС.
(з офіційного сайту ВП «Хмельницька АЕС»)
Ідеться приблизно про 35 мільярдів гривень, саме у таку суму оцінили добудову ще двох блоків на ХАЕС. Блоки — російські, гроші — російські. Та й генеральний директор ХАЕС, хоч і носить на піджаку золотий український тризуб, говорить російською. Не знаю, про які там відсотки домовляться Азаров із Путіним (кредит береться під гарантії уряду України), проте чомусь напрошуються нехороші висновки. Давайте проаналізуємо стосунки України та Росії за недовгий період президентства Януковича, за період президентства Ющенка, за 20 років незалежності, за останні 90 чи й 300 років... Росія ніде і ні в чому Україні й на іржавий цвях не поступилася. Побудують нам «халявні» блоки? Еге ж, побудують. «Флот — дешевий газ», «нові блоки ХАЕС — енергетична незалежність України» — ланки одного ланцюга. Зрештою, хто віддаватиме цей кредит — теж зрозуміло: ми з вами. Але одна справа, якщо навіть віддавати реальний кредит за реально виконані роботи та надане обладнання, а зовсім інше, коли ми будемо обслуговувати «чесні» тендери з «відкатами–закатами». Якщо запитати пересічного українця, чи вірить він, що кожна копійка із 35 мільярдів, якими розпоряджатиметься держава, дійсно піде на добудову блоків ХАЕС, то якщо цей українець не живе у Межигір’ї, він чесно відповість: не вірю!
Рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, Верховна Рада України приймає тільки в разі погодження їх розміщення на своїй території місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
(ст. 2 Закону «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів»)
Рішення про добудову/недобудову 3–го і 4–го блоків ХАЕС прийматиме, згідно з вищезгаданим законом, Верховна Рада. Процедура така: Кабмін готує пакет необхідних документів і вносить проект закону на розгляд народних депутатів. Остаточне слово за ними. Але воно має спиратися (принаймні за законом!) на рішення місцевих рад. А тут і проявляється сутність цієї влади. Сказали по лінії райдержадміністрацій «треба!», а ті, у переважній більшості, й раді старатися. Зі шкіри пнуться, але у рішеннях має бути слово «погодити». Погодити лише блоки «з нуля», лише після ще одного детального вивчення щодо доцільності, але погодити! Сільським головам дороги обіцяють, гроші на ремонти, тільки попросіть своїх депутатів підтримати! А ті, принаймні у моєму Здолбунівському районі, далеко не всі підтримують. Кажуть депутати сільських рад: блоки біля нас уже двадцять років стоять, а де ж ті кошти та пільги? А чи є у світі ще десь один регіон, затиснутий iз двох сторін АЕС (Здолбунівщина розташована за 30 км від Хмельницької АЕС та за 50 км від Рівненської АЕС)? Чи не занадто висока ціна для нас за блага цивілізації?
«Іжорські заводи» і «Гідропрес» уже приступили на прохання української сторони до роботи без грошей. Приступили до виготовлення заготовок елементів корпуса реактора».
(перший віце–президент «Атомбудекспорту» А. Дібов, 18 квітня 2011 р.)
Із наведених вище слів можемо підсумувати, що рішення про добудову блоків на Хмельницькій АЕС уже прийнято, а громадські слухання, погодження з органами місцевого самоврядування можна вважати просто фарсом. Та кнопка у 226 голосів, яка розташована в одному з кабінетів на Банковій, уже проголосувала «за». Чи можемо ми якось вплинути на це рішення? — риторичне питання. Спілкуючись із людьми, я зробив для себе висновок, що вони готові пішки йти до тих майданчиків, на яких буде будівництво, і кістьми лягати, щоб його не допустити. Але це на словах. А на ділі? Бо в нас, українців, часто зникає войовничий запал, коли доходить до конкретних справ...
Зрештою, всю відповідальність мають відчувати і місцеві депутати: чи варто голосувати «за» лише тому, що так наказує зробити директор школи, у якій ти працюєш? Водночас багато хто, принаймні у місті–супутнику ХАЕС Нетішині, підтримує будівництво блоків. Звичайно, є прихильники такої ідеї і в інших населених пунктах і з їхньою думкою теж варто рахуватися. Я, наприклад, не проти атомної енергетики. Але я категорично проти того, щоб блоки будувалися при цій владі (читай — системі) і за російські кошти. А ще я не погоджуюсь із тим, що рішення хочуть приймати без мене. Бо це моя земля і мені тут жити. А ті, хто бере у Росії кредит і хоче будувати ці блоки, так би мовити, є громадянами світу. Вони сьогодні в Україні, а завтра?
Пригадується історія, яку розповіли друзі. Хлопчик років п’яти їде в електричці із мамою, яка читає йому казку про пригоди Цибуліно. Малюк не витримує: «Мамо, але ж чому так відбувається, чому вони мовчать, чому така несправедливість?» Мама відповідає: «У принца Лимона велика охорона, армія...» «Але ж їх більше, чому ж вони мовчать і миряться?» — не заспокоюється малюк. І тут чоловік, який сидів навпроти, опустив свою газету і тихо промовив: «Тому що вони овочі, синку...» Українці, а ми хто?
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
