Майже впродовж місяця в містах та селах Хмельницької та Рівненської областей проходили громадські слухання стосовно добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Як звітує національна компанія «Енергоатом», загалом у слуханнях взяли участь понад 3,5 тисячі осіб, які проживають у 30–кілометровій зоні спостереження ХАЕС. Навіть незважаючи на те, що чимала кількість цих людей була штучно звезена сільськими головами на прохання «вищестоящих» органів влади (до речі, безкоштовними автобусами Хмельницької «атомки»), на більшості слухань, принаймні у Рівненській області, люди висловились категорично проти добудови ще двох блоків на ХАЕС.

Не хотілося б у цій статті писати про те, що нові блоки Хмельницької АЕС планують будувати на бетонних конструкціях, що вже простояли десятки років без консервації, що ці блоки є морально застарілими, адже спроектовані у 90–х роках ХХ століття, а коштують дорожче, ніж нові, що існуватиме проблема утилізації низькоактивних стічних вод, які продукуються на атомних станціях, зрештою, я не є фізиком–ядерником, щоб робити ті чи інші висновки стосовно надійності цих блоків. Хотілося б написати про деякі моменти, щодо яких можна зробити певні зауваження і не будучи спеціалістом у галузі атомної енергетики, а лише керуючись здоровим глуздом.