Коли дорослі хворіють на так звані «дитячі» інфекції, це зовсiм не привiд для кпинiв. Річ у тім, що в більшості випадків кір, краснуха, вітрянка, «свинка» тощо у людей старшого вiку має набагато важчий перебіг, дає більше ускладнень, ніж у дітей. Нерідко дорослі пацієнти опиняються в реанімації, а потім довго заліковують проблеми з печінкою, нирками, органами травлення, які з’явилися на тлі нібито не страшної, але дуже несвоєчасної хвороби.

Кожен офісний працівник (крім тих, кому надзвичайно пощастило) бодай раз у житті мав «пекельний тиждень» або кілька днів, коли на роботі треба було не просто засиджуватися допізна, а мало не ночувати в кабінеті. Причому людина залишається практично прикутою до двох найважливіших для неї об’єктів у всесвіті: комп’ютера і телефона. Проект горить, терміни здачі минули ще вчора, клієнти не беруть трубку, інтернет «відрубається», комп’ютер зависає, клавіатура мало не димиться від швидкісного клацання, і саме тоді, коли найбільше поспішаєш, раз у раз виникають дрібні неприємності. У всій цій божевільні годі навіть на хвилину відірватися від стільця — не те що пообідати, навіть на туалет часу немає, терпиш до останнього, бо ж стовідсотково саме зараз, коли ти вийдеш із кабінету, пропустиш найважливіший дзвінок... А коли цейтнот минає, то ніби ніхто не прикручує ланцюгом до столу, але вставати і розминати м’язи все одно не хочеться. Поки перевіриш електронну пошту, проглянеш потрібні (по роботі) та цікаві (для себе) сайти, переробиш усе, що запланував, то незчуєшся, як і вечір настав. Нарешті ноги отримують інше навантаження — ідуть до ліфта, до машини, до під’їзду...