Від сухот рятує... міль

Григорія Данилюка із села Конюхи, що на Тернопільщині, місцеві мешканці знають не тільки як доброго пасічника, а й як народного цілителя. А все зав­дяки чудодійним лікам із незвичайного «матеріалу» — личинок воскової молі, яка завжди заводиться на пасіках. Потужний лікувальний ефект личинок чоловік пояснює тим, що воскова міль вживає багато продуктів бджолиної життєдіяльності, тож її личинки наче концентрують у собі високоактивні біологічні речовини. Тому ліки, виготовлені з них, підвищують імунітет, додають енергії та витривалості, сприяють кровотворенню.

І сам Григорій Данилюк, і його пацієнти засвідчують, що незвичайні ліки добре допомагають при серцевих та судинних захворюваннях, реабілітації під час післяінфарктних станів, а головне — є надзвичайно ефективним засобом при лікуванні всіх видів туберкульозу. За роки, відколи Данилюк готує для людей галериновий (походить від латинської назви воскової молі) мед та екстракт, ліки допомогли повернути здоров’я багатьом хворим на сухоти. Після того як Григорій Васильович поділився у журналі для пасічників своїм досвідом у боротьбі з туберкульозом, до нього почали надходити листи з усієї України.

За словами цілителя, виготовити ліки з личинок воскової молі нескладно. Для того, щоб отримати галериновий мед, треба взяти 25—30 личинок завдовжки до 20 міліметрів кожна і розтерти до однорідної маси, а потім ретельно вимішати з 250 грамами свіжовикачаного рідкого меду. А тоді приймати по одній чайній ложці на добу до закінчення суміші.

Для виготовлення галеринового екстракту беруть 5 грамів личинок, заливають їх 50 грамами 70–процентного спирту і настоюють, двічі на добу збовтуючи, впродовж десяти днів. Проціджений через вату настій дорослим треба вживати впродовж двох тижнів двічі на добу по 15—20 крапель, попередньо розвівши у трьох–чотирьох столових ложках води. Дітям до 14 років дають по стільки крапель, скільки їм років.

Крім того, у Данилюка є рецепт надзвичайно помічного при туберкульозі стародавнього медового бальзаму. Дав його колись випадковий знайомий, старенький бджоляр, тим самим врятувавши чоловіка від важкої хвороби серця. Але наказав у жодному випадку не відкривати цей рецепт іншим людям. Тому Григорій уже багато років дотримується обіцянки, хоч сам готує бальзам для хворих. Переповідають, що якийсь київський лікар, вражений цілющим впливом бальзаму на свого пацієнта, пропонував Данилюку за рецепт величезні гроші, але той відмовився. Сказав, що передасть таємницю тільки у спадок дітям. А от лікувальними секретами галерину 60–річний пасічник із Конюхів готовий ділитися з усіма. Він упевнений: якщо налагодити масове виробництво цього продукту, це допоможе розв’язати проблему туберкульозу в масштабах усієї країни.