Курортний ляпас

З інформаційного повідомлення на сайті Дніпропетровської облдержадміністрації про урочистий від’їзд 458 дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на відпочинок до Чорного моря здавалося, що малим неймовірно пощастило. Адже повідомлялося, що діти відпочиватимуть в оздоровчому таборі «Містечко добра», розташованому в Євпаторії. «На території табору розташовані їдальня, кінотеатр, бібліотека, медпункт, кімнати для гурткової роботи, футбольне поле, баскетбольний, волейбольний та тенісний майданчики. Медпункт оснащений лікувальним та профілактичним приладами, є кімнати аромотерапії та фітотерапії», — вже цей багатообіцяючий перелік навівав романтичний настрій.

До того ж на залізничному вокзалі Дніпропетровська дітям влаштували урочисті проводи. «Губернатор» Олександр Вілкул ще під час підготовки до літнього сезону визначив перед нами головне завдання — оздоровити в таборах якомога більше дітей. І особливо це стосується дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», — зазначила у своєму виступі на пероні залізничного вокзалу заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Марія Пустова. На прощання кожен iз дітей, які відбували до Криму, отримав по галстуку із зображенням герба Дніпропетровської області.

Замість фітотерапії — повна розруха

Коли ж дніпропетровські діти прибули до Криму, то зіштовхнулися із зовсім іншими реаліями. Замість обіцяних аромо– та фітотерапії вони побачили вибиті вікна у спальних корпусах, непрацюючі водопровід, каналізацію і харчоблок... І найголовніше — там їх ніхто... не чекав. Можна собі уявити, що пережили діти разом iз педагогами, які їх супрово­джували. Втомлені з дороги, голодні і навіть природні потреби справити ніде!

Галас здійнявся на всю Україну. Про інцидент майже відразу почув і Президент Віктор Янукович, який у Ялті саме відкривав традиційне авторалі.

Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул мусив особисто викручуватися з халепи, яку влаштували його підлеглі. Ситуація вимагала термінових дій. Отож Олександр Юрійович негайно вирушив до Криму. Ситуацію, зрештою, розрулили: 107 дітей розмістили у таборі ТОВ «Дельфін–Аделанте» у Сакському районі, а 351 — у таборі «Дельфін», що в Бахчисарайському районі.

Розбір польотів

Проблему, здавалося б, вичерпано. І немає сумніву, що діти про свої пригоди сьогодні вже й забули. Та довго, якщо не завжди, це згадуватимуть дорослі, насамперед з освітянського керівництва. Адже гучні оргвисновки для нової влади, яка прийшла на Дніпропетровщину після минулих президентських виборів, не забарилися. Кілька днів тому Олександр Вілкул звільнив зі своїх посад начальника Головного управління освіти і науки Галину Мегегу (до речі, вона майже стовідсотково вважається людиною помітного «регіонала» Володимира Яцуби, нещодавно призначеного керівником Севастопольської міськдержадміністрації і з яким вони працювали ще в Амур–Нижньо­дніпровському райкомі компартії у Дніпропетровську), її заступницю Наталю Овчаренко, головного бухгалтера централізованої бухгалтерії управління Аллу Рябуху, начальника контрольно–ревізійного відділу Тамілу Лебедєву.

Але чи можна навіть після такого гучного звільнення чотирьох посадових осіб «розбір польотів» вважати завершеним? Адже неминуче доведеться заглибитися в тему тендерної політики. Бо 458 дітей відправляли до Криму за бюджетні кошти. Отож мали проводити тендер. Щоправда, на одному з сайтів, «близьких» до влади, вже поквапилися повідомити, що «попереднє службове розслідування показало, що порушень у проведенні тендеру з боку Головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації не було». Це, мовляв, підтверджується тим, що 21 березня 2011 року повідомлення про проведення відкритих торгів було опубліковане в інформаційному бюлетні «Вісник державних закупівель». Заявки подали три фірми. І, за результатами проведеного 20 квітня тендеру, переможцем визначили приватне підприємство «КР «Київ», оскільки його пропозиція виявилася економічно найвигіднішою — всього–на–всього 110 гривень за добу разом iз проїздом.

Ці формальні тендери...

Прояснити ситуацію на Дніпропетровщині я намагався з освітянськими керівниками різних рівнів. І вони одностайно і, звісно ж, «не для преси» відкривали мені очі на, як для них, очевидне і всім зрозуміле. Та й, мабуть, не тільки для освітянської сфери. Бо, мовляв, усім відомо, як ці тендери проводять. Фірму–переможця «визначають» завчасно. Оскільки ж, за умовами тендеру, учасників має бути щонайменше три, то подають пропозиції ще від двох начебто претендентів із завідомо гіршими умовами і вищими цінами. Насправді ж ці двоє претендентів ні на що й не претендують, бо «правила» такої гри склалися здавна.

А те, що запропоновано низьку ціну, показником не є. Можна й узагалі дітей поселити у наметах та посадити на голодний пайок — тоді ця ціна виявиться майже символічною. У таких речах, які для них є очевидними, мене теж переконували «аксакали» педагогічної ниви Дніпропетровщини.

Начальник відділу позашкільної роботи й оздоровлення дітей міністерства освіти Криму Тамара Маркова, на Дніпропетровщину «не заангажована», в коментарі УНІАНу сказала таке: «Там маса порушень у проведенні тендерної процедури. Сталося так, що офіційно табір повинен був відкритися 6 червня, а дітей завезли 3 червня. Табір був не готовий. Цього дня перевірку проводила СЕС, водночас завезли i дітей». Тобто всього за три доби в таборі мали посклити вікна, відремонтувати водопровід і каналізацію? Щось мало віриться...

І ще одна вельми цікава деталь. Вбачати у тому, що сталося, «щось нечисте» спонукає і вищезгадуваний сайт Дніпропетровської... облдержадміністрації. Адже на ньому повідомлялося про урочисте відправлення дітей до розташованого в Євпаторії оздоровчого табору «Містечко добра». Звісно, тоді на це ніхто не звернув уваги. Тепер же я вирішив з’ясувати, що «Містечко добра» собою являє насправді, незважаючи на те, що деякі дніпропетровські ЗМІ повідомили про відправку дітей саме туди. Але, пошукавши в інтернетi, жодної згадки про такий оздоровчий табір не виявив. Телефоную своєму кримському колезі Василю Садовському з проханням допомогти. Той наступного дня мені повідомив: ніякого «Містечка добра» в Євпаторії немає. І тільки пізніше разом iз повідомленнями про гучне звільнення чотирьох високопосадовців–освітян Дніпропетровщини з’явилася інформація про те, що дітей насправді невдало відправили до дитячого табору «Лєбяжий», що належить приватному підприємству «КР«Київ» і розташований у селі Портовому Роздольненського району Криму, а не в обіцяній Євпаторії. Невже це лише прикра помилка? І невже дніпропетровські чиновники помилилися й тоді, коли майже півтисячі дітей відправили в табір, розрахований лише... на 220 осіб — саме стільки дітей здатний вмістити «Лєбяжий».