Заплатив — і будь здоровий!

Криза в українському страховому бізнесі, схоже, закінчилася. «У більшості компаній справи йдуть добре або задовільно», — днями заявив керівник Держ­фінпослуг Василь Волга. Активність операторів, яку вони проявляють останнім часом, підтверджує така ситуація — і справді реальність, а не лише палке бажання чиновника. Після затишшя на ринок виходять нові продукти та форми їх подачі. Скажімо, сьогодні підбиває підсумки першого року роботи портал он–лайн страхування, заодно пропонуючи клієнтам–водіям юридичну підтримку у випадках незаконних дій працівників ДАІ. Держава ж намагається зробити цей процес росту підконтрольним. Так, позавчора Держфінпослуг оприлюднила на своєму веб–сайті законопроект, який передбачає запровадження для всіх страхових фірм єдиної організаційної форми — акціонерного товариства.

Але це лише перший камінчик великих реформ. Так, за неофіційною інформацією, влада планує–таки ухвалити закон про загальнообов’язкове медичне страхування. Чи не одразу після Пенсійного і Трудового кодексів. Чи ґрунтуватиметься закон про ОМС на ліберальних західних принципах, чи передбачатиме вигідну чиновникам, але більш корупційнонебезпечну модель створення єдиного державного фонду, наразі залишається невідомим. Нюанс у тому, що за довгі роки незалежності було підготовлено понад півтора десятка різних варіантів закону, один iз яких навіть пройшов три парламентські читання, але так і не був підтриманий. Тож влада може взяти за основу будь–який iз них або ж підготувати свій, з нуля.

В одномоментний перехід на страхову медицину не вірить ніхто: країна не має ресурсної бази. До запровадження цієї системи галузь буде готова не раніше, ніж через рік–два: більшість лікарень не здатні надавати якісні послуги, за які вже заплатив клієнт. Проте певні кроки у цьому напрямi вже робляться. «У чотирьох регіонах України — Київ, Вінниця, Дніпропетровськ і Донецьк — стартує пілотний проект, який має переформатувати діяльність медзакладу для того, аби він міг надавати якісні послуги і, відповідно, бути агентом страхових компаній», — каже експерт Ради підприємців при Кабміні Зоряна Черненко.

Окрім організаційного, існують ще й економічні нюанси, які заважають впровадженню ОМС. «Скажімо, і страхувальники, і підприємці неодноразово пропонували дозволити працедавцю віднести оплату поліса для працівників на свої валові витрати, — каже генеральний директор страхової компанії «Нафтагазстрах» Анатолій Чубинський. — Тоді у підприємців з’явився б інтерес. Звичайно, необхідно унеможливити зловживання з боку підприємців, встановивши, наприклад, на страхові затрати відсоткове обмеження від фонду заробітної плати».

Утiм добровільне медичне страхування, яке діє (точніше, не діє, оскільки медичні поліси сьогодні мають менше, ніж мільйон українців), скасовувати також не збираються. «Ці два напрями мусять розвиватися паралельно», — каже керівник департаменту роботи з корпоративними клієнтами компанії «Уніка» Олександр Крижановський. За даними самих компаній, ємність ринку ДМС у нашій країні перевищує сьогоднішній показник уп’ятеро. Проте страхуватися українці не поспішають — матеріальні статки не дозволяють. «Основна цільова аудиторія добровільного медичного страхування — це сім’я, яка має автомобіль вартістю 60—100 тис грн., а середній річний платіж за договором ДМС — 6300 грн. на людину», — каже Вадим Загребний, голова правління СК «Брокбізнес». Зараз основними клієнтами страхових компаній є юридичні особи, як правило, великі корпорації із західним капіталом, які змушені платити за поліс із власного прибутку, не отримуючи жодних податкових преференцій. А найпопулярнішим продуктом наших страхових компаній сьогодні залишається не медичний поліс, як у більшості розвинених держав, а КАСКО.