Демонтаж iз присмаком помсти

«Дніпродзержинський міськводоканал за підтримки деяких депутатів міськради душить бізнес» — так назвала своє відкрите звернення на ім’я Президента України, Прем’єр–міністра, Голови Верховної Ради та інших високопосадовців підприємець iз Дніпродзержинська Марина Коломоєць. Бізнес у неї, як кажуть, дрібний: жінка торгувала продуктами харчування у зведеному нею павільйоні площею 30 квадратних метрів. А до цього після навчання у Дніпропетровському національному університеті протягом п’яти років викладала математику в одній з дніпродзержинських шкіл, аж доки не відчула у собі сили для власної справи.

Перший «дзвіночок»

Зареєструвавшись приватним підприємцем, Марина Іванівна стала торгувати продуктами харчування у маленькому кіоску на Центральному ринку міста Прометей. Із часом змогла свій бізнес розширити. У 2004 році уклала договір оренди землі з дніпродзержинською міськрадою і збудувала вищезгаданий 30–метровий павільйон.

Упродовж п’яти років, як зізнається жінка, вона потихеньку торгувала і ніяких проблем не знала. А у квітні 2009 року пролунав «перший дзвіночок» там, де ніхто не сподівався. Немов грім серед ясного неба, зателефонував головний енергетик міського водоканалу і «заявив наступне: «Під вашим павільйоном лежить кабель, який потребує ремонту, якщо ви протягом тижня не заплатите 25 000 гривень, то я організую знесення вашого павільйону і буду займатися ремонтом кабелю». Я в шоці кинула трубку...». Так змальовує картину Марина Коломоєць у вищезгаданому відкритому зверненні.

Після цього жінка пішла на прийом до архітектора Заводського району Дніпродзержинська Олександра Чегорки, і той пояснив, що такої проблеми існувати не може, оскільки вказаний головним енергетиком кабель пролягає за два метри від павільйону.

Надалі події стали розвиватися за законами детективного жанру. Головний енергетик не вгавав, як стверджує Марина Іванівна, буквально її тероризував. Зрештою, «сторгувалися» на 16 тисяч гривень. Але перед цим жінка зробила, що називається, хід конем — завчасно звернулася до міського відділу з боротьби з економічними злочинами. Отож весь процес було взято під контроль за допомогою технічних засобів аудіо– та відеозапису. Головний енергетик запропонував передати йому вищезазначену суму в обмін на розписку про те, що міськводоканал до підприємця більше претензій не матиме. Під час передачі грошей чоловіка затримали на гарячому. Звісно, після такого інциденту головний енергетик відразу перестав працювати у міськводоканалі.

Як стверджує Марина Іванівна, для чиновника все закінчилося не так і страшно — всього–на–всього умовним позбавленням волі. До того ж через два роки головного енергетика на посаді... поновили.

«Дзвіночок другий» і останній

За зізнанням Марини Іванівни, вона знову працювала спокійно і без проблем. Аж доки 19 травня цього року не пролунав другий дзвіночок — жінку викликали на екстрене засідання депутатської комісії. «Я одна, а їх багато — половина з них були депутати міськради, друга половина — це директор і співробітники міськводоканалу, — розповідає Марина Коломоєць у вищезгаданому відкритому зверненні. — Мені прямим текстом по черзі стверджували одне: «Працювати ви не будете...».

А 20 травня до павільйону Марини Іванівни разом iз підйомним краном, машинами і бригадою міськводоканалу приїхав добре знайомий їй головний енергетик, який керував процесом знесення торговельної точки.

«Конфліктна ситуація з приватним підприємцем Мариною Коломоєць має давнє коріння, — розповів мені головний інженер комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Сергій Лисовець. — У березні 2009 року ми виявили пошкодження резервної кабельної лінії під фундаментом її торговельного павільйону. Це могло вилитися у катастрофічні для міста наслідки. Адже у разі пошкодження єдиного робочого кабелю живлення значна частина міста могла залишитися без води. Ми звернулися до головного архітектора міста, який надіслав відповідь, до речі, підготовлену саме архітектором Заводського району, про те, що приватний підприємець Коломоєць М. І. погодилася з рішенням комісії щодо необхідності розроблення проекту винесення кабелю та здійснення робіт з його перенесення, згідно з чинними законодавством. Навіть визначили термін виконання — до 10 червня того ж 2009 року. Але нічого зроблено так і не було. Аж доки не виникла надзвичайна ситуація — фактично половина Дніпродзержинська залишилася без води. Необхідно було в екстреному порядку задіяти пошко­джений резервний кабель живлення. Тому 20 травня нинішнього року відбулося засідання міської комісії з питань техногенно–екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка й прийняла рішення про негайний демонтаж торговельного павільйону, власником якого є Марина Коломоєць, для ремонтно–відновних робіт на кабельній лінії насосної станції водопроводу».

Така відповідь справді здається вичерпною. Але не здається вичерпаним конфлікт. Марина Коломоєць, окрім вищезгаданого відкритого звернення, провела прес–конференцію під назвою «У Дніпродзержинську чиновники «душать» дрібний бізнес» і оголосила про свій намір вимагати від міськводоканалу через суд компенсації заподіяних їй матеріальних збитків у сумі 90 тисяч гривень. У свою чергу, Сергій Лисовець теж пообіцяв домагатися стягнення з приватного підприємця 50 тисяч гривень матеріальних витрат, якi понесли під час ліквідації торговельного павільйону...