Обережно: все включено

Ми на досконалому пляжі щойно відкритого п’ятизіркового готелю Maxx Royal: ніжний пісок під ногами, зручні лежаки, затишні шатра, в яких можна заховатися від сонця. Звертаюся до хлопця, що роздає рушники, з простим запитанням англійською (готель же класу de luxe), проте, крім обов’язкового towel (рушник), сказати щось на інтернаціональній мові він не може. «Це готель, розрахований здебільшого на відпочивальників iз СНД», — пояснює нам пізніше місцевий гід i додає, що наразі це найкращий готельний комплекс у даному районі. Турецькі туроператори й готельєри, схоже, не шкодують грошей та натхнення в очікуванні прибутків від нашого туриста.

Нові готелі, чартери й відміна віз

Очікується, що в цьому сезоні Maxx Royal складе серйозну конкуренцію готелю Adam & Eve, розташованому поруч: це чудо архітектурної й дизайнерської думки збудували кілька років тому, там гуляла своє весілля Ані Лорак i знімали рімейк «Службового роману». Обидва фешенебельні готелі — як і заклади нижчого класу — розташовані на узбережжі Середземного моря, в Анталії. Сьогодні тут просто туристичний рай, але, приміром, у Белеку ще 20 років тому була звичайна сільськогосподарська територія. Готельний бум спричинила політика держави. «Усі готелі — інвестиції турків, яким держава дає землю в оренду на 49 років. Наприклад, у Белеку держава розділила землі рівноцінно й роздала їх турецьким інвесторам, провела воду, побудувала дорогу. Тобто це все надали фактично безкоштовно. Коли збудували готелі — спростили податкову систему: із загального доходу держава бере всього два відсотки на рік», — розповідає Нешет Кочкар, президент холдингу Anex tourism group. Про туристичний бізнес у рідній країні він знає все, адже його компанія цьогоріч святкує 15–річчя, тобто фактично паралельно розвивається із туристичною галуззю. Така державна політика спричинила до того, що Середземноморське узбережжя Туреччини туристично розвиненіше, ніж берег Егейського моря, який користується попитом у європейців і, відповідно, є дорожчим.

Турецький напрямок — один із найпопулярніших серед українських туристів через низку чинників: відносно недорогий відпочинок, коротку тривалість перельоту, хороший сервіс та систему обслуговування «все включено». Хоча економічна криза, що струсонула світ у 2008 році, негативно відбилася на кількості українських відпочивальників у Туреччині. Ця тенденція має місце й сьогодні. «Минулого року анталійське узбережжя прийняло 330 тис. українців. Це менше, ніж у 2009 році, коли, за нашими підрахунками, у нас відпочивали 340 тисяч. У цьому році ми сподіваємося на 10–відсоткове зро­стання кількості українських туристів», — таку оцінкує дає Мехмет Гюндогду, генеральний директор туристичної компанії «Анекс тур» під час спеціальної конференції турагентів у Белеку. Турецькі туроператори зараз активно проробляють Україну, яка постачає значно менше туристів, ніж сусідня Росія — через відміну візового режиму між цими двома країнами потік відпочивальників звідти має ще більше зрости. У загальному ж туристичному рейтингу Туреччини українці посідають п’яте місце, поступаючись німцям, росіянам, голландцям та британцям.

Україну поки що «беруть» введенням нових чартерних рейсів (наприклад, з Івано–Франківська та Сімферополя). Також сподіваються, що насторожений революціями в Єгипті та Тунісі обережний українець поїде за морем і сонцем на турецьке Середземномор’я. «На ранньому бронюванні ми вже відчули приток туристів, — каже Нешет Кочкар. — Якби не події в Єгипті, то, швидше за все, був би спад попиту на Туреччину». Водночас турагент Наріман Іслямов iз Києва має іншу думку: «У той час, як у Єгипті розвивалися революційні події, там відпочивали мої клієнти. Але ситуація на курортах була спокійною. Думаю, наші люди не надто звертають увагу на те, що там відбувалося». Водночас турецькі туроператори заявляють про подорожчання відпочинку в їхній країні на 15 відсотків, відкидаючи припущення, що це може бути пов’язано з єгипетсько–туніським питанням.

Також турки сподіваються на відміну візового режиму з Україною, чого не відбулося цієї весни. Хоча турецька віза–марка, яку за 30 доларів видають просто в аеропорту прибуття (це мультивіза, дійсна на 180 днів), не є значною проблемою для українців. Безвізовий режим — це, швидше, потреба турків, які ведуть в Україні різний бізнес: від будівництва до торгівлі текстилем.

Чи можна відмінити «все включено»?

Напевно, найбільше, що спокушає наших людей їхати в Туреччину — це їхній сервіс. У готелях персонал завжди і з усмішкою готовий вам допомогти (хоча, звісно, як і в кожному правилі, тут трапляються винятки). «Ви думаєте так було завжди?» — Мехмет Гюндогду натякає на довгий процес вишколу турецького персоналу. На те, щоб навчити турка усвідомити правило «турист завжди має рацію», пішло понад 20 років (як бачимо, швидше, ніж в Україні). Ще один секрет прислужливості турків — низькі зарплати. Кожен відпочивальник для них — можливість отримати чайові, що є вагомим додатком до фіксованого заробітку. Наприклад, генеральний менеджер Maxx Royal Мехмет Нурі Ерзой зізнається, що в їхньому закладі класу dе lux персонал заробляє на 120 доларів більше, ніж в інших готелях: «Але основний дохід — чайові. Тому персонал має завжди бути повністю готовий до обслуговування. Якщо він не уміє поклонятися перед відпочивальником, на жаль, у нього нічого не вийде».

Цікаво, що при такому підході до туриста турки вже достатньо втомилися від широко розрекламованої ними системи «все включено». «Мені хотілося би, щоб система була, як раніше — напівпансіон, це менш трудомісткий процес, адже треба і менше персоналу, і менше продуктів, — каже Мехмет Нурі Ерзой. — На жаль, сьогодні готельєри нічого не вирішують, вирішують очікування клієнта. Якщо він уже звик до певного стандарту, йому важко відмовити».

Особливо турків турбує надмірне споживання «росіянами» (як вони називають усіх вихідців із Союзу) алкоголю в готелях системи «все включено»: трапляються випадки, коли п’яні люди просто помирають на пляжі від спеки або тонуть у морі, не кажучи вже про дебоші. «Так, що стосується українських та російських туристів, то найбільша проблема з ними — це алкоголь. Європейський турист культурніший і п’є акуратніше. Тому при навчанні наших менеджерів ми попереджаємо, що робота з українцями та росіянами — це форс–мажор мало не щохвилини», — розповідає менеджер iз туризму Джан Гаран, який додатково вивчав цю тему під час зйомок фільму «Службовий роман–2», де зіграв епізодичну роль. Тому не дивно, що в Туреччині народився такий жарт: «Наш бардак починається з вашої склянки» (відповідно до гри слів: «бардак» турецькою — склянка).

ЦІНА ПИТАННЯ

Туристичний сезон у Туреччині починається з травня (уже в цей час море прогрівається до 18—20 градусів) і закінчується у жовтні. Найпопулярнішi туристичні центри: Середземне море — Аланія, Сіде, Белек, Кемер; Егейське море — Бодрум, Мармаріс. Відпочинок у Белеку є одним із найдорожчих на турецькому Середземномор’ї, адже це відомий гольф–курорт і зелена зона. Економніший варіант — Аланія або Сіде. Середня ціна відпочинку в сезон — тисяча доларів на людину на тиждень відпустки. Можна відпочити і дешевше, якщо вам трапиться «гаряча пропозиція»: приміром, за 400 доларів на людину протягом семи днів.

МОВОЮ ЦИФР

За даними адміністрації Держприкордонслужби, у 2010 році Україну відвідало 60,9 тис. туристів з Туреччини, що на 10 відсотків більше, ніж у 2009 році (55,4 тис.). Проте у порівнянні з 2008 роком кількість туристів зменшилась на 22 відсотки. Головна мотивація подорожей — службові поїздки, тоді як частка турецьких відпочивальників в Україні не перевищує 10 відсотків.

Українців же до Туреччини у 2010 році виїхало 459 тис. осіб, що на 4,3 відсотка більше, ніж у 2009 році (440,2 тис.). У порівнянні з 2008 роком кількість українських туристів також скоротилась на 22 відсотки.