«У холодильник не заглядатимуть, але...»

Волинь завжди полюбляла експериментувати. Особливо в соціальній галузі. Отож не дивно, що саме її було обрано в числі п’яти регіонів для проведення експерименту із запровадження непрямої оцінки доходів громадян, які звертаються за призначенням соціальної допомоги, що надається з урахуванням доходу. Такий експеримент проводять Міністерство соціальної політики й Український центр соціальних реформ, він триватиме до 1серпня. Із травня по липень — у місті Олександрія (Кіровоградська область) та Кіровському й Ленінському районах Кіровограда, а також у двох сільських районах: Корюківськуму на Чернігівщині та Луцькому на Волині.

Усі доходи порахують

Мета ніби благородна: полегшити інспекторам визначення ступеня нужденності претендентів на соціальну допомогу. А це вже крок хоч до якоїсь соціальної справедливості. І, напевне, найголовніше — сприятиме ефективнішому використанню бюджетних коштів. До речі, за зразок взято досвід країн Латинської Америки, Вірменії, Росії, Туреччини. Зрозуміло, куди там Україні до європейських стандартів. Суть експерименту полягає у тому, що відтепер соціальні служби рахуватимуть не лише прямі доходи претендентів на соціальні допомоги, а й важкооцінювані доходи, що не можна підтвердити документально. Усі мешканці вищеназваних регіонів, які претендують на отримання соціальних виплат (а це не лише допомога малозабезпеченим сім’ям, а й виплати одиноким матерям, допомога по догляду за дитиною до трирічного віку, житлові субсидії та субсидії на придбання скрапленого газу й твердого палива), окрім необхідного пакета документів, мають здати в органи соціального захисту ще й власноруч заповнену анкету встановленого зразка. У ній міститься вся інформація «про домогосподарство та про його членів».

До традиційних даних про склад сім’ї, житло, земельні ділянки й транспортні засоби долучилася решта благ і багатств, якими може володіти заявник. Так, в анкеті треба перерахувати наявну у вас побутову техніку, а саме: морозильну камеру, пральну машину, комп’ютер, супутникову антену, кондиціонер, вказавши їх кількість та «вік». Треба розуміти, що саме наявність цих речей є ознакою матеріальної забезпеченості сім’ї. Дивно, як у цей список не потрапили ще телевізор, холодильник і пилесос. Не забули автори експерименту й про живність у хлівах, починаючи від бичків, волів, корів і закінчуючи птицею й пушним звіром. Це потенційні додаткові доходи, які людина або не використала сповна, або використала й приховує від держави. Навіть такі деталі, як освіта заявника та його найближчих родичів, з якими він живе в одному житловому приміщенні й веде спільне господарство, має спільні витрати на утримання житла та харчування, тепер теж зацікавили державу. Бо людина з вищою освітою, на думку соціологів, більш мобільна й може легше працевлаштуватися, щоб заробити гроші для утримання сім’ї.

Чомусь у незабутні 90–ті нікого не цікавило, скільки українців із вищою освітою, рятуючи свої родини від голоду і безгрошів’я, забули про гордість і свої дипломи, поміняли їх на «кравчучки» й смугасті китайські торби та торгували на базарах. І скільки спеціалістів із тими ж дипломами поїхали по світах доглядати старих хворих європейців, покинувши вдома своїх старих батьків і дітей. І психологи нині вже кажуть про ціле покоління дітей українських заробітчан, яке отримало непоправну моральну травму дитинства, у якому не було найдорожчого — тата чи мами, а то й обох. Зате тепер в анкеті кожен має вказати кількість закордонних поїздок упродовж року, і не лише своїх, а й усіх домашніх.

Після того, якщо ви чесно відповісте на всі питання анкети, комп’ютер опрацює її та виставить бали вашої нужденності чи багатства. Якщо набрали вище, ніж 0—0,3 бала — це підстава для додаткового обстеження ваших непрямих доходів.

Працюють усі! І хом’яки теж!

Наказом Мінсоцполітики затверджено зразок акта додаткового обстеження матеріально–побутових умов сім’ї/домогосподарства. Цей документ заповнює вже соціальний працівник. Походи додому й обстеження житлових умов заявників не є новинкою у практиці соціального відомства. Відчули це на собі, в першу чергу, ті, хто торік претендував на субсидії на оплату житлово–комунальних послуг. Новий акт складається із п’яти таблиць: доходи, автотранспортні засоби, товари, які не можуть бути віднесені до товарів першої необхідності, загальний стан житлового приміщення та невикористані можливості отримання доходу. Особливо цікавими видаються перший та останній розділ. Про ваші незадекларовані доходи соціальний працівник може дізнаватися навіть від... сусідів: «Є підстави вважати, що безробітний (не працюючий працездатний) насправді працює або підробляє (відсутність удома вдень, свідчення сусідів, інші ознаки)» або «має незадекларований дохід з інших джерел, не вказаних вище (свідчення сусідів, інші ознаки, які викликають підозру)».

Серед iмовірних доходів, які ви можете приховати і які можуть викликати підозру, «є підстави вважати, що сім’я отримує допомогу у вигляді грошових коштів (зокрема на придбання товарів чи оплату навчання), продуктів харчування та одягу від родичів, що проживають окремо». Тобто якщо ваша дитина навчається на платній формі навчання, а ви з дідусями й бабусями тягнетеся з останніх сил, аби дитя здобуло освіту, це є підставою не дати вам субсидії? Не підставою, а одним із чинників не на вашу користь. Навіть домашні тварини, не зазначені в анкеті, з яких можна мати прибуток (корови, кролики, пушний звір), а також породисті коти, собаки, декоративні гризуни тощо не сховаються від пильного ока соціального перевіряльника. Що мається на увазі під декоративними гризунами? Невже улюблені дітлахами хом’ячки і морські свинки? А чому б ні? Вони плодючі, хай не лінуються розмножуватися. А як довести, що ваш кіт не приносить вам ніякого прибутку, а навпаки? Невже потрібна довідка ветеринара, що він кастрований?

Нема роботи? Продавай ягоди і гриби

— Не треба все спрощувати. Під декоративними гризунами розуміється, швидше за все, шиншила, а не хом’як,— коментує нововведення заступник начальника управління праці та соціального захисту Луцької райдержадміністрації Олена Гнатюк. — Вона не з дешевих домашніх тварин. Перелік, може, й справді недосконалий. Та у нас немало людей, які розводять і продають собак, котів. Ви ж не станете заперечувати, що нерідко допомогу від держави отримують не завжди найбідніші. Скільки людей скаржаться, що хтось відпочиває за кордоном, їздить на дорогих машинах, живе у розкішних будинках й отримує субсидії. І цей експеримент — це крок до справедливості. Він стосується, у першу чергу, середнього прошарку населення, який має доходи, але приховує їх. Чомусь ми так всі виховані, що завжди було соромно рахувати чужі гроші. А гроші треба рахувати, тим більше державні. Луцький район на соціальні виплати щомісяця витрачає 45 мільйонів гривень. Сума немала, але чи ці кошти отримують лише ті, кому конче потрібна допомога держави? Не думаю. Якби наше суспільство було готове до того, що по допомогу звертаються лише нужденні, то не було б необхідності всіх перевіряти.

— Але ж оцінка рівня життя у такий спосіб все одно буде суб’єктивною. Що значить ремонт, «який явно перевищує базові потреби»? Тобто якщо в хаті поклеєні найдешевші шпалери і стеля побілена глиною — це базова потреба. А коли з використанням сучасних будматеріалів — це вже розкіш? Як і наявність нового скутера чи дорогого сучасного велосипеда, навіть якщо це подарунок? — запитую у пані Олени.

— Звичайно, все відносно. Поняття про рівень життя у кожного з нас відрізняється. Я, наприклад, теж не вважаю пральну машинку предметом розкошу. Проте в переліку в анкеті вона є. Чи якщо людина має город, то це великі додаткові доходи. Хто не працював на тому городі, той може так вважати. Але відфільтровувати доходи треба. У різних регіонах вони будуть різними. У холодильник заглядати не будемо. Це точно.

Зрозуміло одне — кількість українців, які можуть розраховувати на допомогу держави, різко скоротиться. Інакше для чого був би потрібен такий розділ, як «Невикористані можливості отримання доходу»? У цьому списку є не лише надмірна житлова площа, яку ви нераціонально використовуєте (можете здавати в оренду) чи можливість працевлаштування якщо не в своєму населеному пункті, то в сусідньому. Дуже цікавий пункт про «можливість отримувати дохід від продажу результатів збирання (гриби, ягоди), рибальства (риба, раки) скупникам, на ринках тощо». Тобто кожна сільська матуся, яка у декретній відпустці доглядає за дитиною, мусить ще й ходити в ліс по гриби та ягоди, щоб продавати їх скупникам, а тато — ловити рибу й раків та везти їх на базар?! Бідні ліси, бідні річки! Швидше за все, багато людей самі відмовляться від соціальних благ, бо, щоб пройти через таке горнило, треба мати неабиякі нерви. Може, на це й розраховує держава? Якби з такою ж прискіпливістю вона оцінювала ще й прямі та непрямі доходи тих, хто кермує державою! Може, тоді велосипед чи скутер не був би предметом розкоші для простого українського громадянина...