У першу чергу — середній бал атестату. Директор Центру тестових технологій моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук під час «круглого столу» в «Укрінформі» звернув увагу на таке. Кількість випускників середніх шкіл у 2010–2011 навчальному році зменшилася на 142 тисячі, натомість кількість медалістів серед них сягнула рекордних показників! Коли бал атестату став враховуватися при вступі до вишів, кількість медалістів у Севастополі зросла з 5,6% до 10,3%, Вінниці — з 6% до 9,7%, Києві — з 4,7% до 7,1%, Донецьку — з 2,8% до 5,5%, Харкові — з 3,6% до 5,3%. При цьому Ігор Лікарчук згадує 2008–2009 навчальний рік, коли ЗНО було випускними іспитами в школах, і чимало «липових» медалістів «пролетіли».
Ще одна дірка для корупції — додаткові бали за прослуховування підготовчих курсів (20 з 200). Абітурієнти, насамперед із сіл, які їх не відвідували, автоматично потрапляють у нерівні умови. А які хоч і не відвідували, але змогли купити ті 20 балів, можуть почуватися на коні. Експерти дивуються: навіщо взагалі тепер потрібне незалежне оцінювання? Адже ці нововведення, запропоновані можновладцями, нівелюють усі здобутки ЗНО.
До того ж перші ризики можуть спіткати абітурієнта вже на стадії подачі документів. Ідеться про так звану електронну реєстрацію вступників до ВНЗ. Ідея, в принципі, непогана, але прикро, що електронний документ не має юридичної сили і в разі чого, а це «чого» обов’язково буде, довести, що ви щось там подавали чи надсилали «електронкою», не можливо. Тому голова підкомітету з питань базової освіти парламентського Комітету з питань науки і освіти Леся Оробець радить абітурієнтам та їхнім батькам не покладатися лише на електронний вступ до ВНЗ, а перестрахуватися і усе ж таки подавати документи до вишу особисто. Навіть якщо на вулиці спека, а до приймальних комісій стоять довгі черги.
Змагатися за студентський квиток вишу українці й надалі хотіли б за результатами Зовнішнього незалежного оцінювання. Про це свідчать результати опитування, яке оприлюднив фонд «Демократичні ініціативи». Згідно з ним, сьогодні 45,9 відсотка респондентів підтримують тестування. Це на 4 відсотки більше, ніж два роки тому — у грудні 2008 року вступ до вишів за результатами ЗНО підтримували 41,9% респондентів. Цікаво, що серед тих, чиї родичі або близькі вступали за системою ЗНО, рівень підтримки ще вищий — 57,3%.
При цьому 41 відсоток населення України вважає, що при зарахуванні абітурієнтів до ВНЗ вирішальне значення повинні мати результати Зовнішнього незалежного оцінювання. Серед цільової групи, тобто тих, хто сам або його рідні складали тестування, такої думки дотримується 54,5% опитаних.
Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна поінформувала, що ЗНО загалом підтримують прихильники різних політичних сил. Вона навела дані щодо двох, де електорат найчисленніший і можна судити статистично достовірно: серед прихильників Партії регіонів вступ до ВНЗ за результатами тестування підтримують 55% опитаних, а 25% висловилися проти, а серед виборців партії «Батьківщина» за ЗНО віддали голоси 43%, а 33% не підтримали. На думку директора фонду «Демократичні ініціативи», ЗНО — це те, що об’єднує прихильників різних політичних сил.
Як показало дослідження, громадська думка щодо наслідків запровадження ЗНО також позитивна: 54% наших співвітчизників вважають, що воно ставить усіх у рівні умови, 53% — що дало змогу обдарованим дітям вступити до будь–якого, навіть найпрестижнішого, ВНЗ, а 56% — що ЗНО стимулює учнів не сподіватися на чиюсь допомогу, а вчитися. 42% опитаних переконані, що тестування зменшило рівень корупції при вступі.
Врахування середнього бала атестата підтримують 33% населення України і 36,1% представників цільової групи. Загалом підтримують, але вважають, що бали за атестат повинні становити значно меншу, ніж зараз, частку в порівнянні з балами ЗНО, відповідно 25,9% і 27,3% опитаних. Водночас 16,7% українців і 20% представників цільової групи вважають, що при вступі повинні враховуватися лише результати ЗНО.
Негативно ставляться до запровадження вступних іспитів ВНЗ 45,7% населення України і 51% опитаних з цільової групи, оскільки, на їхню думку, це призведе до корупції при вступі. Позитивно оцінюють цю новацію відповідно лише 24,5% і 32,5% опитаних.
«Аргументи очевидні: ЗНО має залишатися вирішальним компонентом, критерієм вступу до вищих навчальних закладів. Тим більше підтвердженням цьому є послання Президента, де говориться: законодавчо забезпечити значення ЗНО як єдиного критерію вступу. І, я думаю, при підготовці цього послання було враховано громадську думку», — підсумовує Ірина Бекешкіна.
Лише 2 відсотки випускників забажали писати тести з російської мови. Цю дисципліну, нагадаємо, «спротежував» у перелік предметів для ЗНО міністр Дмитро Табачник. «В Україні з 258 тисяч охочих пройти тести російську мову вибрали 6 тисяч абітурієнтів», — повідомила директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева під час прямої лінії в газеті «Ізвестія в Украінє». Але при цьому вона наголосила, що поки не бачить підстав скасовувати тестування з російської мови, яке в Україні цьогоріч проводиться вперше. «Поки я не бачу ніяких передумов, щоб відмовлятися від цього тесту. Втім остаточно це буде визначено восени, коли ми проведемо підсумки зовнішнього незалежного оцінювання у 2011 році та підсумки вступної кампанії», — додала Зайцева.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
