Не лише «нефарт»...

Позавчора пізно ввечері актуалізувалася для обговорення в середовищі українських любителів футболу тема: фешенебельна «Донбас–арена» — однозначно нещаслива для збірної України. Уже вкотре цей стадіон зневажив національну команду великою кількістю порожніх місць на трибунах. Підтримка «синьо–жовтих» у Донецьку — як завжди, низька, відповідно, місто для збірної — «нефартове». І це все дуже печально з огляду на задекларований календар Євро–2012: у Києві команда Блохіна має провести лише один матч групового турніру, тоді як у Донецьку — два. І у «плей–оф», за певних розкладів, збірна ще двічі гратиме в Донецьку.

Думається, що для футболістів, які вважають себе професіоналами, гра за порожніх трибун — добрячий удар по самолюбству. Тож і реакція Лорана Блана на «голий зал» у понеділковому спарингу з українцями зрозуміла: «Звісно, напівпорожні трибуни розчарували. Хоча, сьогодні — понеділок, люди працювали. Зрештою, було б більше публіки — і гра б була жвавішою».

А от Олега Блохіна нестача вболівальників на трибунах «Донбас–арени» просто обурила: «Якщо глядачі будуть ходити на матчі Євро–2012 так само, як і на сьогоднішній матч, то ви мене вибачте. Кого ж тоді потрібно запрошувати на «Донбас–арену», щоб народ прийшов? Якщо вже на Францію не приходять, то це прикро. У нас, до речі, на цьому стадіоні — два матчі групового етапу Євро», — ще раз нагадав керманич збірної.

Хоча, здається, Олег Володимирович дарма звинувачує донецьких уболівальників у браку патріотизму. Глядачі на трибунах — це ще й індикатор гри команди. Здається, на матчах «Шахтаря» жодного разу не було порожнього стадіону, навіть у зустрічах з аутсайдерами. Та й на донецькі матчі Євро–2012 меркантильні бізнесмени з УЄФА, без сумніву, знайдуть господарів для всіх квитків. Адже свої заявки на придбання перепусток відправили аж 12 мільйонів охочих.

Вартість квитків на товариський матч Україна — Франція становила 50—2000 грн. І зманіжений «Шахтарем» донецький уболівальник, мабуть, сім разів подумав, перш ніж викласти свої кревні за похід на такий спаринг. Важко уявити собі ситуацію, коли автолюбитель добровільно погодиться пересісти з якісної іномарки на «Запорожець». Тому не варто сподіватися, що донецький уболівальник, якого Рінат Ахметов останніми роками «катає на лімузині», зголоситься на поїздку в розваленому, скрипучому та аварійному транспорті. Якщо ж продовжити автомобільні аналогії, то наша збірна, де, за словами Олега Блохіна, зібрані найкращі футболісти держави, наразі більше схожа на блискучу китайську підробку, ніж на якісно зібраний болід. А тут ще й такі недешеві «квитки на проїзд».

Треба визнати: Донецьк — не Львів та навіть не Київ із його ступенем патріотизму. І при цьому Донецьк зараз суттєво переважає інші регіони вкупі зі столицею за ступенем політичного впливу. Тому не дивно, що саме на «Донбас–арені» заплановано провести більшість матчів збірної України на Євро–2012.

І якщо ФФУ справді хоче мати в Донецьку відповідний градус підтримки національної збірної, то доведеться Суркісу і компанії продавати вболівальникам якісний товар — на кшталт тих авто, в яких їздять самі футболісти та чиновники, а не підробку, замотану в красиву обгортку. А ротація тренерів та маркетингові ходи, на кшталт п’ятьох футболістів «Шахтаря» в основі збірної, на вибагливих донецьких вболівальників просто не діють. Потрібна ще й відповідна гра. А її в матчі з тими самими французами справді не було.

Григорій ХАТА