Опускайте, бо тримається!

Валютний колапс у Білорусі аж ніяк не надав впевненості українцям. І хоча наша гривня — це не тамтешній «зайчик», в країні зафіксували збільшення попиту на іноземну валюту. Принагідно згадали й недавній прогноз опозиційного нардепа Наталії Королевської, за яким восени долар може коштувати вже 11 гривень. Маловідомі експерти пророцтво Королевської одразу ж інтерпретували, поглибивши падіння нацвалюти до цілих 14 гривень за долар. Перед вихідними в інформаційне поле був змушений втрутитися навіть сам Прем’єр Микола Азаров, якому, втім, українці вірять ще менше, ніж деяким опозиційним політикам. «Наша гривня стабільна, як ніколи», — змусив хвилюватися підданих за свої збереження в національній валюті Микола Янович.

Біле й чорне не називати!

Голову парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики Наталію Королевську схвилювало від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі за січень–лютий 2011 року. «Воно перевищує 2 млрд. грн. Це найвищий показник, починаючи з кризового 2008 року, — каже нардеп і додає: — Більшість підприємств, які приносили сьогодні в країну валюту, паралізовані ручним управлінням повернення ПДВ, а також ручним управлінням експортними потоками». Така ситуація, на її думку, призведе до скорочення числа вітчизняних підприємств, що працюють на зовнішні ринки. Відтак, якщо влада раптом не стане працювати чесно і прозоро, валюта буде в дефіциті.

Інші аргументи за девальвацію — затримка чергового траншу кредиту МВФ, який мав надійти ще у березні. Влада опинилася на роздоріжжі: або виконувати умови банкірів, тобто підвищувати пенсійний вік, тарифи на комунальні послуги тощо, що призведе до соціальної напруженості та інфляції, а відтак знецінення валюти. Або ж сподіватися на власні сили, внаслідок чого міжнародні агенції можуть знизити рейтинги України, через що інші джерела запозичень, окрім МВФ, стануть недосяжними. Влада також не приховує, що тільки Міжнародному валютному фонду ми заборгували 14 млрд. доларів, повертати які доведеться вже з наступного року. Зрештою, не зникають чутки про другу хвилю світової економічної кризи, від якої малорозвинуті країни, як наша, страждають насамперед. До речі, можливість девальвації не відкидає, зокрема, й директор Інституту економіки й прогнозування НАНУ Валерій Геєць.

Директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов додає: гривню можуть «опустити» спеціально! «Що таке девальвація? Це поліпшення умов для українського експорту, — каже аналітик. — Коли це трапиться, залежить від глави НБУ і в меншій мірі — від Прем’єр–міністра. Якщо вони побачать, що ситуацію неможливо змінити без знецінення гривні, то на цей крок влада може піти вже нинішньої осені».

У Прем’єр–міністра математика діаметрально протилежна. «Міжнародні резерви Нацбанку зросли до рекордного рівня 38,5 млрд. доларів і дозволяють згладжувати тимчасові курсові коливання», — каже Микола Азаров, додаючи, що уряд таки сподівається отримати від Росії знижку за природний газ, яка й сприятиме зменшенню дефіциту зовнішньої торгівлі. Тож, за словами Прем’єра, курс національної валюти упродовж року залишатиметься близьким до урядового орієнтиру — 7,95 грн. за один долар.

Вірити у щирість Прем’єра можна ще й тому, що будь–яка девальвація означає поліпшення економічної ситуації у перспективі, і негативні наслідки для населення — негайно. А враховуючи політичний момент — вибори і рейтинг Президента, що постійно падає, — піти на такий крок свідомо було би верхом сміливості команди «регіоналів». Тим паче що девальвація автоматично розхитає інфляцію, завдавши тим самим iще одного відчутного удару по макропоказниках.

Інтегруємося хоча би з їх банкнотами

Незалежні експерти, втім, лише трохи песимістичніші за урядових чиновників. «До кінця нинішнього року курс гривні до долара може становити 8—8,2», — каже фінансовий аналітик Ерік Найман, додаючи, що йдеться про так званий хороший сценарій. При цьому, за його словами, це не девальвація, а технічна корекція курсу. За якої власники депозитних вкладів не постраждають: гривневі ставки дозволять заробити.

Поганий сценарій, на думку Наймана, може стати реальністю за наявності другої хвилі світової кризи. «Хоча я не очікую надто потужної хвилі, — каже експерт. — Це буде, найімовірніше, останній поштовх. Але якщо це трапиться, то я очікую зниження курсу до 8,5 до кінця 2011 року».

Точка зору пересічного українця, втім, тяжіє до банкнот з іноземними словами: найстабільнішою валютою наші співвітчизники називають євро, потім — долар і тільки третьою йде гривня. Такими є результати опитування, що його провела компанія «Х–Трейд Брокерс». Так, у непохитність європейської валюти вірять 57% опитаних, долару довіряють усього лише 19%, а гривні — аж цілих 5%. Негативний імідж нацвалюти формують, за твердженням аналітиків «Х–Трейду», навіть не чиновинки від влади, а... банкіри. Хоча й ненавмисне. Річ у тім, що третина опитаних зберігає кошти на депозитах, відсоткові ставки за якими постійно знижують, — кажуть експерти. А половина всіх вкладів — у гривні. Тож, не отримуючи запланованого прибутку від своїх заощаджень, українці ображаються на свою валюту, а не на стан фінансової системи, що було б об’єктивніше.

Відтак, аби вберегти кошти від інфляції, населення почало активніше скуповувати іноземні гроші. За даними Нацбанку, у квітні 2011 року українці купили валюти на 762 млн. доларів більше, ніж продали.

Сідайте на каруселі, долар і євро!

Але, втім, незаперечним фактом сьогоднішнього дня є лібералізація валютного ринку. З одного боку, це відбувається під впливом вимог Міжнародного валютного фонду, з іншого — саме на такий крок чекали експерти від нового глави НБУ Сергія Арбузова. Минулого тижня регулятор скасував обмеження на валютні операції, які сам же запровадив під час кризи 2008 року. Тепер на міжбанківському ринку можна буде заробити — курс основних світових валют коливатиметься значно сильніше, ніж було досі. Експерти стверджують, що нова політика НБУ «розхитає» курс до 5%. Тобто курс продажу готівкового «бакса» стрибатиме від 7,80 до 8,20. Щонайменше.

Але трапиться це не раніше осені–зими цього року. «Саме тоді, коли вирішиться питання співпраці з МВФ, і стануть зрозумілими перспективи світової та регіональної економік, — каже керівник інформаційно–аналітичного центру «Форекс Клуб в Україні» Микола Івченко. — До цього часу діапазон коливання може розширитися хіба що до 3%». Щоправда, якщо Україна домовиться з нашими донорами, то гривня «гулятиме» у діапазоні 7—8 і навіть 10 відсотків. Це, нагадаємо, далеко не межа. Так, у Росії, Туреччині, Мексиці національна валюта зашкалює до 15—17 відсотків.

Із євро ситуація ще заплутаніша. Незважаючи на нинішнє зростання його курсу, аналітики прогнозують подальший спад. А нинішнє подорожчання називають останнім стрибком. І, відповідно, найкращою можливістю «виходити» з євро — на користь долара або гривні. «До кінця нинішнього року євро може опуститися на кілька позицій щодо гривні. Вже до кінця літа можливий курс 11 гривень за євро, а ближче до кінця року — 10 гривень», — каже експерт аналітичного відділу «Х–Трейд Брокерс» Володимир Олексюк. За зміну курсу, проте, не варто сприймати його коливання, для якого євровалюта виявиться такою ж піддатливою, як і американський долар.

ПРЯМА МОВА

«У нашому безгрошів’ї винен уряд»

Надмірна соціальна люб’язність уряду Миколи Азарова коштувала нам 7,7 млрд. доларів — у вигляді анонсованих, але потім скасованих кредитів iз боку міжнародних фінансових інституцій. Такі цифри у відкритому листі до Прем’єра навів голова НБУ Сергій Арбузов. Із них від МВФ — 6,2 млрд., Світового банку — 0,85 млрд., Єврокомісії — 0,6 млрд. Також, за словами Арбузова, з високою імовірністю погіршиться суверенний рейтинг України; зросте вартість зовнішніх запозичень; скоротяться надходження прямих іноземних інвестицій та боргових ресурсів до банків і реального сектора; підвищиться попит на готівкову валюту. «За нашими оцінками, обсяг загальних втрат фінансових ресурсів до кінця 2011 року може скласти близько 9 млрд. дол. США. В умовах збереження дефіциту поточного рахунку це може призвести до суттєвого скорочення міжнародних резервів», — прогнозує голова НБУ. Він також зазначив, що інфляційні процеси будуть посилюватися у випадку непоновлення співпраці з МВФ, — тому Нацбанк буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику.

Проблема, на думку Арбузова, не лише у відмові Кабміну виконувати умови МВФ, а й нереалістичних макроекономічних показниках уряду. Так, стверджує Арбузов, посилаючись на оцінки міжнародних та вітчизняних експертів, досягнення урядового прогнозу інфляції 8,9% є малоймовірним. Зокрема, МВФ прогнозує споживчу інфляцію на 2011 рік на рівні 10,2%, а результати ділових очікувань підприємств за перший квартал поточного року свідчать, що інфляційні очікування бізнесу на наступні 12 місяців зросли порівняно з даними попереднього кварталу й сягнули 14,7%.

«Нинішні нереалістичні параметри інфляції ставлять під сумнів усю сукупність макроекономічних показників як на поточний, так і наступний роки. Отже, (вони) призводять до зниження довіри до економічної політики уряду в цілому та, відповідно, унеможливлюють досягнення цілей у коротко– та середньостроковому періодах», — пише Азарову голова НБУ.

А ТИМ ЧАСОМ...

Ще рубля нам тут не вистачало!

Національний банк України вивчає можливість надання російському рублю особливого статусу — який би дозволяв банкам інвестувати в рубль на тих же умовах, що в долар і євро. Таку заяву нещодавно зробила посадовець НБУ. Ці слова чудово лягають у канву публічної обіцянки російського прем’єра Володимира Путіна: «Ми зробимо рубль резервною валютою для нашого регіону. Принаймнi на пострадянському просторі». Російський прем’єр вважає, що Україна сама просить Росію перейти у розрахунках з нею за газ із долара на російський рубль. Незважаючи на те, що насправді все відбуваєься навпаки: Росія вимагає вкрай невигідного для нас переходу на свою валюту, керівник «Нафтогазу» Євген Бакулін відзначив — «Україна ставиться до ідеї позитивно».