Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Леопольд Ященко.
Одним із рушіїв світового мистецтва завжди був принцип «Не завдяки, а всупереч». На власній практиці довелося переконатися в цьому композитору, музикознавцю та фольклористу Леопольдові Ященку. Закінчивши Київську консерваторію та аспірантуру при Інституті мовознавства, фольклору та етнографії, з експедиціями він об’їздив усю Україну, збирав народні пісні (Леопольд Ященко — упорядник збірників та наукових праць «Українське народне багатоголосся», «Українські народні романси», «Буковинські народні пісні» та iн.). А після того, як поставив свій підпис під колективним листом–протестом із приводу закритих судилищ над інакодумцями, у рідному інституті йому вказали на двері. У1968 році це звільнення розцінювалося як вирок, але Леопольд Іванович зовсім не збирався миритися з таким розвитком подій. Уже за рік на громадських засадах він заснував етнографічний хор «Гомін». І взявся за відродження народних звичаїв та свят. Історія цього колективу, власне, як і його керівника, рясніє безліччю маловтішних сторінок (у 1971 році, наприклад, влада ліквідувала «Гомін», обізвавши його «збіговиськом українських буржуазних націоналістів», а самого Ященка виключила зі Спілки композиторів). Але, витримавши ці і багато інших «аперкотів» від влади, Леопольд Ященко та «Гомін» зберегли одне одного. Сьогодні цей хор — один iз найвідоміших українських музичних колективів. «Слава Богу, народ створив таку величезну культуру, що гріх було б нам, якби ми нею не скористалися, — вважає Леопольд Ященко — ...У нас пісні є такі, яких у Києві, крім нас, ніхто не знає. А хотілося, щоб їх знали люди, адже покоління змінюються».
«Особисто мені імпонують пісні Леопольда Івановича, що пов’язані з Києвом, — говорить хористка «Гомону» Валентина Трегубова. — Там кожне слово співзвучне з моїм відчуттям, з моїми особистими спогадами... «Над схилами Дніпра», «Давня музика» — це пісні, які залишаються не лише в пам’яті, а й у серці. Від імені усіх наших «гомінчан» бажаю Леопольдові Івановичу здоров’я ще на багато років, наснаги творити і співати».
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>